Яким буде новий Статут Одеси
Чинний Статут від 2011 року давно застарів, особливо на тлі війни та процесів дерусифікації. Нова версія, підготовлена робочою групою мерії, враховує сучасні виклики, але чи вистачить їй сили для реальних змін? Розберемо по суті.
Статут територіальної громади – це свого роду неофіційна "конституція" міста, де закріплюються права одеситів, повноваження влади, символіка та форми участі в управлінні. Чинна редакція, затверджена в серпні 2011 року, не змінювалася 14 років, попри кардинальні трансформації: децентралізацію 2014-го, анексію Криму, повномасштабне російське вторгнення 2022-го та статус кандидата в ЄС для України. Заступник міського голови Олег Бриндак ще в 2022-му визнавав документ "застарілим"
Робота над новою редакцією фактично стартувала навесні 2025-го за ініціативи мерії, з залученням експертів, громадських організацій та депутатів. Проєкт враховує рекомендації Мінрегіону щодо модельного статуту громад, презентованого в червні 2025-го. Затвердження відбулося на XLIV сесії 24 вересня, де рада розглянула близько сотні питань, від земельних до бюджетних. Голосування пройшло без скандалів
Новий Статут – це не "косметичний ремонт", а суттєве оновлення. Серед основних новацій:
Оновлено опис герба, прапора та гімну, з акцентом на українську спадщину. Видалено згадки про російську мову, замінивши на українську як державну та інші мови як "допоміжні" в контексті багатокультурності Одеси. Додано нові пам'ятні дати, як День Незалежності та День пам'яті жертв Голодомору, а також нагороди для захисників.
Зокрема, затверджені такі свята на рівні міста:
1 квітня — День гумору;
10 квітня — День визволення Одеси від нацистських окупантів;
19 травня — День першої письмової згадки про порт (Кочубієв, Качібей, Хаджибей), це нове міське свято;
2 вересня — День міста;
3 вересня — День міста-побратима та міста-партнера.
У преамбулі ми можемо побачити згадки про першу згадку порту Коцюбіїв, а історію міста починають з XIII-XIV століть, від генуезької торгівельної факторії Джинестра - з моменту неперервного існування поселення на території сучасної Одеси.
Новим гімном замість "Білої Акації" стане пісня Леоніда Утьосова "Край Чорного моря" на слова Семена Кірсанова та музику Модеста Табачникова (переклад Сергія Осоки).
Посилено механізми демократії – розширено повноваження громадських слухань, референдумів та електронних петицій. Вперше прописано обов'язок влади звітувати перед громадою щоквартально, з публікацією на порталі "Відкрите місто".
Введено норми про відкритість тендерів та доступ до інформації, з посиланням на Закон "Про запобігання корупції". Міська рада зобов'язана проводити аудити ключових програм, як "Благоустрій" на 15 млрд грн до 2028-го.
Додано положення про підтримку ВПО, ветеранів та культурний розвиток, враховуючи статус Одеси як гуманітарного хабу. Регулюються питання, не охоплені законодавством, як екологічні ініціативи на 2022–2028 роки.
Ці зміни роблять Статут більш адаптованим до воєнного часу та європейських стандартів, але критики, як активістка з петиції, зазначають: "Видалення 'російського' – це мінімум, потрібні гарантії виконання".
Оновлення Статуту міста - це перемога реформ. Воно синхронізує Одесу з національною стратегією деколонізації, де видалення російськомовних норм – не каральна міра, а крок до єдності. Посилення участі громади може знизити апатію одеситів, особливо після втрат від обстрілів, і стимулювати проекти, як модернізація трамваю чи благоустрій. Економічно це полегшить залучення грантів ЄС, адже прозорість – ключ до фінансування.
Проте є ризики. Статут не вирішує хронічних проблем, як корупція в земельних питаннях (на сесії розглянули 100 таких), чи фінансування оборони. Без моніторингу від НАБУ чи громадських рад зміни ризикують залишитися на папері. Крім того, опозиція (як "ОПЗЖ") може оскаржити в судах, посилаючись на "дискримінацію" російськомовних – це тест на судову реформу.
Глобально, для Одеси як портового хабу, Статут – інструмент стабільності. У час, коли місто приймає тисячі ВПО та веде боротьбу з "сірою зоною" контрабанди, оновлений документ зміцнює легітимність влади мера Геннадія Труханова.
Затвердження нового Статуту 24 вересня – це не тріумф, а старт. Одеса, місто з багатою історією, потребує не лише слів, а дій: від громадських бюджетів до антикорупційних аудитів. Якщо мерія виконає обіцянки, це стане моделлю для інших міст. Інакше – чергова "паперова" реформа.
Є ще один нюанс. Більшість моментів, які стосуються місцевих бюджетів, фінансування обороноздатності України, антикорупційних, земельних норм - повністю регулюються законодавством України. І, хіба що, за винятком історико-культурної частини та регулювання механізмів громадських слухань, петицій та інших форм прямої участі одеситів у вирішенні питань управління містом, Статут не несе нічого нового і фактично є "надбудовою" над нормами законів. І тому його актуальність залишається відкритим питанням.
