В Одеському університеті більше немає історичного факультету і кафедри історії України
В Одеському національному університеті імені Мечникова планується масштабна реорганізація, внаслідок якої ліквідують історико-філософський та журналістський факультети.
За неофіційною інформацією, таке рішення вчена рада вишу ухвалила через критично низький набір абітурієнтів. Зокрема, на історичному напрямку історико-філософського факультету нині навчається лише 67 студентів при законодавчій вимозі щонайменше у 200 осіб для функціонування окремого факультету. Офіційні коментарі щодо цієї ситуації керівництво університету обіцяє надати пізніше, після завершення цьогорічної вступної кампанії, тобто через кілька тижнів. Для порівняння, у 1999 р. на перший курс було набрано понад 90 студентів, 2000 р. - понад 100, а набір 2001 р. склав до 200 студентів одночасно.
Згідно з планами реорганізації, студентів та викладачів напрямків журналістики (з окремого факультету) і філософії (кафедри у складі історико-філософського факультету) планують приєднати до факультету міжнародних відносин, політології та соціології. Цікаво, що кілька років тому було також ліквідовано окремий філософський факультет, а його наукові і навчальні структури приєднали до історичного факультету - це сталося наприкінці 2017 року.
Водночас колишній історичний факультет перетворять на єдину кафедру історії та археології, яка працюватиме у складі філологічного факультету. Через такі кроки повністю зникнуть окремі кафедри історії України та всесвітньої історії, а Одеський університет може стати першим класичним вишем в країні без повноцінного історичного факультету. Таким чином, серед вищих навчальних закладів Одеси кафедра історії України залишиться лише у складі відповідного факультету Південноукраїнського педагогічного університету.
Ліквідація окремої кафедри історії України в умовах повномасштабної війни очікувано викликала гострі дискусії. Професор Тарас Гончарук різко розкритикував це рішення, вказавши на його вкрай негативний символізм, і нагадав, що тепер єдина подібна кафедра в Одесі залишиться лише в Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені Ушинського. Натомість багаторічний декан факультету історії та філософії В'ячеслав Кушнір не бачить у змінах політичного чи антиукраїнського підтексту, пояснюючи все об'єктивним браком студентів. Він також додав, що за його ініціативою об'єднаний підрозділ матиме компромісну назву — факультет історії та філології. Професорка Олена Бачинська написала декілька прощальних постів у соцмережах.
Це означає, що єдина кафедра історичного напрямку, що залишиться у складі Одеського університету, фактично буде спрямована лише на забезпечення обов'язкових курсів вивчення історії України, передбачених загальними навчальними програмами. Тим часом Одеський національний університет саме як класичний університет, працюючий не лише як суто навчальний заклад, а, у першу чергу, як база для фундаментальних наукових досліджень та їх впливу на суспільство, в нинішніх умовах війни і становлення української нації, осмислення історії України та історії загалом в контексті деколонізації, вивчення та узагальнення історії сучасного українського опору - відмовляється від таких досліджень. Тобто, історична наука в Одеському університеті більше не матиме розвитку.
Слід зазначити, що внаслідок цієї реорганізації стан історичної науки в Одеському університеті повертається до ХІХ століття, коли за часів російської імперії в університеті не було окремого історичного факультету, а був історико-філологічний.
До того ж слід порівняти ситуацію, у якій опинилися історичні факультети Одеського національного університету (який занепав) і історико-філологічного факультету Південноукраїнського педагогічного університету (історичні кафедри якого процвітають), то виявиться наступне.
Масштабні наукові досягнення історичного факультету ОНУ останнього часу, серед яких слід відзначити збереження і відновлення фольклорних традицій Південного Поділля або збереження традицій української діаспори у румунській Добруджі залишаються непоміченими широкому загалу. Натомість факультет все частіше стає об'єктом скандалів через агресивну ксенофобсько-антисемітську публічну політичну позицію одного з викладачів, який щиро ненавидить Одесу і одеситів та зневажає українських військових, вважаючи себе чи не єдиним взагалі проукраїнським діячем в Одесі. Також до певного часу саме на історичному факультеті вчилися та навіть викладали деякі ідеологи і практики місцевого проросійського сепаратизму, які у більшості своїй ще 2014 року втекли на росію чи окуповані території. В результаті серед широкого загалу історичний факультет все більше асоціювався не з класичною вищою освітою та розвитком науки, а із скандальними одіозними персонажами, хоча насправді це зовсім не так.
В той же час спеціалісти з педагогічного університету відновлюють історичну пам'ять та історію Одеси і нашого регіону такою, яка вона є і руйнують російські імперські міфи своїми дослідженнями. Зокрема, продовжуються археологічні розкопки в Одесі, які встановили локацію турецької фортеці Єні-Дунья на Приморському бульварі, проводяться дослідження і реконструкції історичного вигляду фортеці у Білгороді-Дністровському та історії фортифікації Ізмаїла та Кілії. В скандали науковці при цьому не потрапляють, тому що займаються наукою та просвітництвом.
Слід визнати, що керівництво історичного факультету за останні понад 10 років, розуміючи скорочення кількості студентів, не спромоглося тим чи іншим шляхом змінити ситуацію і зробити вищу історичну освіту саме в Одеському університеті престижною і цікавою для молоді. Натомість педагогічний університет, маючи, перш за все, задачу підготовки кадрів для системи загальної середньої освіти, продовжує залучати велику кількість студентів на свої історичні кафедри та проводити і ефективно популяризувати себе як сучасний український вищий навчальний заклад.
Зміни торкнуться й матеріально-технічної бази. Історична будівля факультету на вулиці Університетській, де минулої зими через аварію тепломережі провалився дах, а також лопнули труби і батареї системи центрального опалення, буде законсервована. Капітальний ремонт цієї пам'ятки архітектури потребує десятків мільйонів гривень, тому колишній істфак остаточно переїжджає на Французький бульвар, до приміщень філологічного факультету у головному навчальному корпусі університету.
