В Одесі намагаються обладнати сонячною електростанцією будинок обласної ради
Головна адміністративна будівля Одеської області, де розміщуються обласна військова (державна) адміністрація та обласна рада, невдовзі може стати повністю незалежною від відключень світла. На її даху планують встановити потужну сонячну електростанцію, яка генеруватиме до п'ятисот кіловатів енергії. Цей задум має забезпечити безперебійну роботу керівних органів регіону під час можливих блекаутів, проте підготовка документації вже викликала низку запитань у фахівців щодо доцільності витрат та прозорості процедур.
19 травня було укладено договір на розробку проєктної документації, вартість якої становить 850 тисяч гривень. Згідно з планом, окрім самих сонячних панелей, будівлю оснастять промисловими системами накопичення енергії загальною ємністю не менше 900 кіловат-годин. Для управління цим комплексом застосують сучасну інтелектуальну систему, що синхронізуватиме роботу акумуляторів, генерації від сонця та наявних дизельних установок. Також передбачається масштабне оновлення всієї електромережі споруди, включаючи заміну силових ліній від підстанції та повну реконструкцію головної електрощитової. Усі інженерні дослідження та проходження державної експертизи мають бути завершені до кінця 2026 року.
Процедура обрання проєктувальника відбулася без проведення відкритого конкурсу, що викликає занепокоєння з огляду на високу конкуренцію на сучасному ринку альтернативної енергетики. Замовлення отримав місцевий підприємець Анатолій Трянов, який є є співвласником компанії «ТК-ПРОЕКТ», що раніше фігурувала у кримінальному розслідуванні. Справа стосувалася можливих зловживань під час реконструкції каналізаційної станції в місті Чорноморськ, яка фінансувалася за кошти міжнародних організацій та місцевого бюджету. Слідчі перевіряли ймовірність завищення обсягів виконаних робіт та внесення сумнівних змін до документації з метою привласнення фінансів.
Технічні параметри майбутньої станції також стали предметом дискусій серед експертів з енергоефективності. Запроєктована ємність батарей є надзвичайно великою для реальних потреб адміністративної споруди. У звичайному робочому режимі будівля споживає від двохсот до трьохсот кіловатів у години пікового навантаження. Якщо ж під час аварійних відключень запровадити режим суворої економії, вимкнувши кондиціонування та ліфти, але зберігши роботу серверних кімнат, чергового освітлення та водяних насосів, витрати впадуть орієнтовно до ста п'ятдесяти кіловатів на годину. За таких умов запланованих акумуляторів гарантовано вистачить на шість-дев'ять годин повноцінної автономної роботи будівлі навіть без урахування поточної генерації від сонячних панелей.
Проте найголовнішою проблемою залишається подальша доля ініціативи та джерела її фінансування. За попередніми оцінками, практичне втілення вже розробленого плану обійдеться в суму від десяти до двадцяти мільйонів гривень, і наразі незрозуміло, де місцевий бюджет знайде такі кошти. Існує значний ризик, що готові креслення просто залишаться на полиці. Через стрімкий розвиток технологій накопичення енергії та постійні інфляційні процеси, вже за кілька років ці кошториси і технічні рішення повністю втратять свою актуальність, перетворивши витрачені на проєктування бюджетні сотні тисяч гривень на марнотратство.
