На москві парад перемоги тепер відбувається лише з дозволу президента України
Оголошене росією "перемир’я" на сакральну дату — це класичний приклад політичної шизофренії, де однією рукою тиснуть на кнопку пуску ракет, а іншою витирають скупу сльозу за "дідів, які воювали". Схоже, на москві вирішили, що кілька годин тиші — це саме той термін, за який світ має забути про роки терору і повірити в раптове перетворення вовка на вегетаріанця, щоправда, лише на час святкового фуршету.
І тепер давайте простежимо хронологічно за подіями останніх днів:
Спочатку кремль через США та інші країни опосередковано просить перемир'я на 9 травня, щоб спокійно провести парад.
У відповідь Україна пропонує перемир'я ще з 6 травня і одразу заявляє: діятимемо дзеркально.
Відразу оголошене Україною перемир'я порушується з боку росії.
Україна попереджає, що парад 9 травня може бути зірваний ударами.
Після цього росія через США починає знову випрошувати перемир'я на 9-11 травня, використовуючи головний козир - обмін військовополоненими.
Реакція Києва на цей атракціон небаченої щедрості виявилася напрочуд симетричною за рівнем абсурду. Замість того, щоб вкотре вступати в нудні дискусії про недотримання міжнародного права, українська сторона відповіла іронічним "дозволом". Указ президента, який офіційно благословляє проведення параду на Червоній площі, — це такий собі дипломатичний тролінг найвищого ґатунку. Це виглядає як жест господаря, який дозволяє сусіду-бешкетнику погратися в пісочниці, поки справжні дорослі зайняті серйозними справами з деокупації територій. Але при цьому чітко окреслені координати прямокутника на Червоній площі, по якій не будуть бити українські ракети і дрони - це ще й натяк, що вся інша російська територія поза межами цього "табору" розглядається як цілком законна і легітимна ціль.
Весь цей театр абсурду з "миротворчими ініціативами" агресора вкотре доводить, що 9 травня для нинішнього російського режиму — це не день пам'яті, а день інвентаризації залишків металобрухту, який ще здатний пересуватися самостійно. Заклик до перемир’я в цьому контексті — лише спроба забезпечити гарну картинку для внутрішнього споживача, аби той міг спокійно доїсти свій салат під гуркіт танків, не відволікаючись на повітряні тривоги чи незручні запитання про реальний стан справ на фронті.
У підсумку маємо ідеальну картину сучасної геополітики: одні вдають із себе гуманістів, ховаючи за спиною заточку, інші відповідають указами, що мають юридичну силу сценарію для комедійного шоу.
Але якщо без жартів, то Україна на прохання США виключить на час параду з нагоди 9 травня територію Червоної площі з плану застосування українського озброєння. Одночасно, під час перемир’я має пройти обмін військовополоненими у форматі 1000 на 1000.
Першим про запровадження тимчасового режиму припинення вогню повідомив президент США Дональд Трамп, який висловив надію, що цей режим продовжиться і після 11 травня.
Невдовзі після цього цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський. "Цими днями було багато звернень та сигналів щодо конфігурації завтрашнього дня в москві у звʼязку з нашими українськими далекобійними санкціями. Принцип дзеркальності в наших діях добре відомий та був доведений російській стороні. Додатковим аргументом для України у визначенні нашої позиції завжди є вирішення одного з ключових гуманітарних питань цієї війни, а саме — звільнення військовополонених. Красна площа для нас менш важлива, ніж життя українських полонених, яких можна повернути додому", — заявив президент України.
За його словами, у межах перемовного процесу за посередництва США Україна та росія проведуть обмін військовополоненими у форматі 1000 на 1000. Також має бути встановлений режим тиші 9, 10 та 11 травня. І порятунок з російського полону ще тисячі українців - це набагато важливіше, ніж якийсь парад на москві. Для розуміння масштабу: зазвичай кожен обмін - це 150-250 осіб, яких через посередництво Туреччини, ОАЕ та інших партнерів насилу вдається повернути додому. А тут - одразу тисяча!
Але треба зберегти обличчя, що теж є частиною війни - інформаційної, зокрема. І тому з'являється указ президента України про дозвіл на проведення параду. З точки зору комунікацій і інформаційних операцій це серйозний удар по росії та дуже сильний "хід конем" українських піарників.
Коли агресор просить про тишу, щоб урочисто відсвяткувати перемогу над нацизмом, продовжуючи при цьому використовувати методи тих самих нацистів, єдиною адекватною відповіддю залишається лише гострий сарказм. Бо серйозно обговорювати "миролюбність" москви сьогодні можуть хіба що дуже оптимістичні пацієнти профільних клінік.
