Мародерство чи наруга над людською пам’яттю?
Не встигли поховати загиблих, як селищний голова рішенням селищної ради визначив ліквідатором наслідків цього жахіття місцеве комунальне підприємство. Після цого голова та керівник КП формально провели інспекцію, підписали офіційні документи, вказавши в них неправдиві відомості щодо обсягів виконаних робіт і вартості використаних матеріалів. У підсумку збитки сягнули понад 1,4 млн грн. Далі начальник комунального підприємства спільно із селищним головою оформили на роботу 12 фіктивних працівників, до пошуків яких залучили знайому. За цією схемою вони отримали заробітну плату й інші виплати на загальну суму понад 1 млн грн.
Як тільки гроші потрапили до голови селищної ради та підрядника, вони зникли і зараз знаходяться у розшуку. Обвинувальний акт щодо них скерували до суду. У разі доведення провини фігурантам загрожує позбавлення волі до 12 років і конфіскація майна, але зараз не про це…
Є ще одна не менш неприглядна сторона ганебної «медалі» - моральна. Це ж ким треба бути, щоб заробляти на чужому горі?
Сергіівка – невелике селище з населенням у 5,3 тисячі мешканців, які добре знають один одного. Не думаю, що вибраний ними голова був випадковою людиною. Та й гроші (десь 60 тисяч доларів) для тих місць не такі великі – на класичному продажі землі біля моря він міг заробити набагато більше. Тоді що то було? Елементарна жадібність, раптове божевілля чи… Навіть уявити не можу що трапилося з тією людиною…
Как хочется прожить ещё сто лет,
Ну пусть не сто, хотя бы половину,
И вдоволь наваляться на траве,
Любить и быть немножечко любимым.
И знать, что среди шумных площадей
И тысяч окон, залитых огнями,
Есть Родина, есть несколько людей,
Которых называли мы друзьями.
(Юрій Візбор)
