У Чорному морі уражено захоплену росіянами бурову установку
6 квітня ВМС України показали відео пусків ракет з мобільних пускових установок, повідомивши таким чином про ураження бурової установки "Сиваш" у Чорному морі. Одночасно Сили безпілотних систем разом із відео ураження фрегату "Адмірал Макаров" показали і ураження саме цієї бурової устаноки, зняте з борту морського дрону, що знаходився неподалік від неї.
Цю бурову платформу росіяни використовували як базу розміщення обладнання для стеження, ретрансляції зв’язку, розміщення засобів РЕБ та ППО ближньої дії. Це дозволяло окупантам виявляти рух українських Сил оборони в напрямку Криму, що створювало "буферну зону" для захисту півострова та кораблів чф. Крім того, на установці базувалися елітні підрозділи спецпризначення рф і розміщувалося озброєння, включно з протитанковими ракетними комплексами та засобами протидії нашим дронам і катерам.
Точний і результативний удар по буровій установці "Сиваш" позбавляє російських окупантів важливого елемента контролю над Чорним морем та не дозволяє використовувати вишки як безпечні плацдарми.
Цікаво, що ВМС України при цьому вперше продемонстрували бойове застосування, ймовірно, шведських протикорабельних ракет RBS-15. Через низьку якість відео точно ідентифікувати тип бойової машини складно. Втім, характерні елементи пускової установки — зокрема конструкція кабіни, розташування апаратного відсіку та форма транспортно-пускових контейнерів — вказують саме на RBS-15. Додатковою ознакою є робота двох двигунів, розміщених по боках фюзеляжу, що є типовою рисою цієї шведської ракети.
Хоча відео пуску ВМС оприлюднили в контексті ураження платформи "Сиваш", яку використовували російські військові, саме відео було записане ще у березні — на відео вказана дата 03.12.2026. Тож це, ймовірно, інший епізод.
Про передачу Україні шведських протикорабельних ракет вперше заявляли ще у 2022 році. Відтоді публічно підтверджувалася наявність лише одного типу — легких RBS-17.
RBS-15 — це сімейство протикорабельних крилатих ракет шведської розробки, створених компанією Saab. Ракета призначена для ураження надводних цілей, але також має обмежені можливості для ударів по наземних об’єктах. Комплекс розроблявся з кінця 1970-х років як відповідь на потребу Швеції у далекобійній протикорабельній зброї, здатній діяти в умовах активної протидії. Перша версія була прийнята на озброєння у 1980-х роках і з того часу неодноразово модернізувалася. Сучасні модифікації, зокрема RBS-15 Mk3 та Mk4, мають дальність понад 100 км (залежно від версії), оснащені інерціальною навігацією з GPS-корекцією та активною радіолокаційною головкою самонаведення на фінальній ділянці польоту. Ракета здатна летіти на малій висоті над водою (sea-skimming), що ускладнює її виявлення та перехоплення. RBS-15 може запускатися з різних платформ — кораблів, берегових комплексів і літаків, зокрема винищувачів JAS 39 Gripen.
