Підсумки переговорів Трампа та Зеленського: американська дипломатія на роздоріжжі миру та компромісів

Від Аляски до Вашингтона
Зустріч тривала майже дві години в Білому домі, після якої лідери провели спільну прес-конференцію, після чого перемовини продовжилися за зачиненими деверим.
Трамп, який повернувся з Аляски, де 15 серпня зустрічався з путіним, одразу перейшов до суті: "Ми знайшли спільну мову з росією, і тепер Україна має шанс на мир". Зеленський, прибувши до США напередодні, наголосив на "принципових позиціях" Києва. Переговори, за словами джерел у Білому домі, фокусувалися на "припиненні вогню" та "гарантіях безпеки", але деталі залишилися за зачиненими дверима.
Після цього Трамп провів окремі зустрічі з європейськими лідерами – канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єром Великобританії Кіром Стармером – у форматі "трійки", де обговорювали "європейський внесок" у мирний процес.
Зараз вже відомо, що США та європейські країни починають роботу над гарантіями безпеки для України, спрямованими на посилення армії без обмежень, включно з чисельністю ЗСУ, щоб відкрити шлях до можливих переговорів між Зеленським і путіним.
Аналіз заяв: обіцянки Трампа та "червоні лінії" Зеленського
Трамп вийшов з зустрічі з оптимізмом, заявивши: "Ми близькі до угоди – припинення вогню можливе вже за тижні, якщо всі підуть на компроміси". Він натякнув на "замороження конфлікту" з гарантіями США, але уникнув деталей щодо територій. Зеленський був стриманішим: "Ми готові до миру, але не за рахунок суверенітету. Виведення військ і повернення територій – це основа". Його слова відображають реальну позицію українського суспільства, де будь-які поступки сприймаються як зрада.
Зустрічі з європейцями додали інтриги. Макрон наголосив на "європейських гарантіях", Мерц – на "економічних санкціях", а Стармер – на "посиленні НАТО". Трамп, коментуючи це, сказав: "Європа має платити більше – ми не можемо все тягнути самі". Для мене це виглядає як спроба Трампа перекласти відповідальність, водночас тримаючи Путіна "на гачку" після аляскінських обіцянок.
Символізм і ризики: чи стане це миром?
Зустріч у Вашингтоні – це не прорив, а продовження тиску. Трамп грає на публіку, обіцяючи "кінець війни", але його "компроміси" можуть означати для України втрату територій – те, що Зеленський відкидає.
Європа, здається, стурбована: Мерц уже заявив, що "не прийме угоди за спиною Києва", а Макрон – про "необхідність сильних гарантій". Це свідчить про розкол: Трамп хоче швидкого "успіху", Європа – тривалого миру.
Ризики очевидні: якщо угода не задовольнить Україну, це може призвести до внутрішньої кризи в Києві та послаблення фронту. Якщо ж Трамп натисне на Зеленського, це підірве довіру до США. Своєю чергою, путін може скористатися цим для маніпуляцій і продовження війни з метою повного знищення України.
Ця зустріч – тест для всіх. Трамп хоче "великої угоди", Зеленський – справедливості, Європа – стабільності. Але без реальних поступок з боку росії це може залишитися словами.