Чи вдалося зупинити ядерну програму Ірану?
Останніми тижнями Близький Схід сколихнули масштабні військові операції Ізраїлю та США проти Ірану, спрямовані на знищення його ядерного потенціалу. Почавшись із ізраїльської операції "Висхідний лев" 13 червня, кампанія переросла в спільні зусилля з американською участю під кодовою назвою "Операція Пізній молот", що завершилася ударами по ключових ядерних об’єктах Ірану 22 червня. Однак питання про те, наскільки ці дії зупинили чи знищили іранську ядерну програму, залишається відкритим і викликає суперечки.
Ізраїль розпочав кампанію з ударів по таких об’єктах, як Натанз, Фордо та Ісфахан, використовуючи винищувачі F-35, F-15, дрони та високоточні боєприпаси. Офіційні особи Ізраїлю заявляли, що мета полягала в нейтралізації загрози ядерної зброї, яку Іран, на їхню думку, міг розробити в найближчі місяці чи навіть дні. За даними ізраїльської армії, було знищено значну частину центрифуг у Натанзі та пошкоджено інфраструктуру в інших локаціях. Водночас удари не змогли повністю зруйнувати глибоко укріплені об’єкти, такі як Фордо, що змусило Ізраїль звернутися по підтримку до США.
Долучення США 22 червня стало переломним моментом. Американські B-2 з бомбами GBU-57 Massive Ordnance Penetrator (MOP) уразили три основні об’єкти – Фордо, Натанз та Ісфахан. Президент Дональд Трамп заявив, що цілі "повністю знищені", а ядерна програма Ірану зазнала нищівного удару. Однак перші оцінки американської розвідки, оприлюднені днями, ставлять під сумнів ці твердження. За даними Пентагону, ключові компоненти програми, зокрема запаси збагаченого урану та частина центрифуг, залишилися неушкодженими, хоча темпи розвитку могли бути відкинуті на кілька місяців.
Крім того, не було завдано ударів по діючій в Ірані Бушерській АЕС, яка є одним ключових ядерних об'єктів країни, а її реактори є джерелом урану, що потім збагачується до "збройового" стану. Але удар по діючій АЕС міг спричинити реальну ядерну катастрофу - тому, цілком очевидно, атомну електростанцію і не атакували.
Хоча інфраструктура зазнала значних руйнувань, Іран має розгалужену мережу підземних об’єктів і достатньо технічних ресурсів для відновлення. МАГАТЕ підтвердило пошкодження в Натанзі, але зазначає, що Фордо, захований глибоко в горі, витримав основний удар. Іран, у свою чергу, запевняє, що його програма має мирний характер, а втрати є тимчасовими, обіцяючи продовжити роботу після стабілізації ситуації.
Водночас Іран заявив про намір відмовитися від співпраці з МАГАТЕ, що свідчить про повну непідконтрольність його ядерних програм світовою спільнотою у майбутньому.
Військові дії також мали побічні ефекти. Іран відповів ракетними ударами, що призвело до жертв і руйнувань в Ізраїлі, а також погрозами атакувати американські бази. Це загострило регіональну напругу, а ризик ескалації залучив до дискусій ООН та ЄС, які закликали до дипломатії. Натомість Ізраїль та США наполягають, що їхні дії запобігли неминучій ядерній загрозі.
Підсумки операцій показують частковий успіх: інфраструктура пошкоджена, але не знищена. Іран, ймовірно, змушений буде відкласти плани, якщо такі існували, але його технічний потенціал і політична воля можуть забезпечити відновлення програми. Експерти попереджають, що замість остаточного вирішення конфлікту ці дії могли підштовхнути Тегеран до прискорення ядерних розробок у таємному режимі, що лише погіршить ситуацію в майбутньому.
