Добудова Хмельницької АЕС: можливості та виклики для України

Питання енергетичної незалежності України набуває все більшої актуальності, особливо в умовах війни, постійних російських обстрілів енергетики та необхідності зменшення залежності від імпорту енергоносіїв. Одним із важливих кроків у цьому напрямку стала ініціатива добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС), яка обговорюється з 1990-х рр.

Зараз на ХАЕС працює два ядерних реактори ВВЕР-1000 (під'єднані у 1987 і 2004 роках) загальною потужністю 2000 МВт. Стан недобудованих блоків такий: третій готовий на 75-80%, четвертий – на 25-30%.

Для реалізації цього проєкту Верховна Рада 11 лютого ухвалила рішення придбати два атомні реактори російського виробництва у Болгарії. До цього парламент Болгарії раніше дав дозвіл на проведення переговорів з продажу обладнання з атомної станції «Белена». Вартість обладнання має бути не менше ніж 600 мільйонів євро - і це дешевше, ніж свого часу ці реактори придбала сама Болгария (620 млн.). Ця угода має як позитивні, так і негативні наслідки, які варто детально розглянути.

Позитивні сторони добудови ХАЕС

1. Зміцнення енергетичної безпеки України

Добудова двох нових енергоблоків дозволить значно збільшити виробництво електроенергії та зменшити залежність від імпорту енергоресурсів. Це особливо важливо в умовах енергетичних атак росії та загрози дефіциту електроенергії.

2. Використання наявної інфраструктури

ХАЕС уже має необхідні комунікації та персонал для роботи нових енергоблоків, що зменшує витрати на їх введення в експлуатацію.

Також, за вже наявним досвідом, їх можна переобладнати під використання американського ядерного палива.

3. Доступна ціна реакторів

Болгарія продає Україні реактори, які спочатку були призначені для Беленської АЕС, але так і не були використані. Це дало змогу отримати обладнання за порівняно вигідною ціною.

4. Розширення експорту електроенергії

Збільшення потужностей дозволить Україні у перспективі активніше експортувати електроенергію до Європейського Союзу, що зміцнить економіку та принесе додаткові валютні надходження.

Негативні сторони та виклики

1. Вартість добудови та фінансові ризики

Попри вигідну ціну реакторів, добудова ХАЕС потребуватиме значних фінансових ресурсів. Будівництво ядерних енергоблоків – це багатомільярдний проєкт, і Україні доведеться залучати додаткові кредити або інвестиції.

Верховна Рада прийняла рішення попри висновок антикорупційного комітету про корупціогенність проєкту і висновок юридичного комітету про його невідповідність Конституції і регламенту.

2. Технологічна сумісність та модернізація

Реактори, куплені в Болгарії, належать до проєкту ВВЕР-1000, який був розроблений ще в радянські часи. Їхнє впровадження потребуватиме модернізації систем безпеки відповідно до сучасних стандартів ЄС та МАГАТЕ. 

Також слід врахувати, що вже виконані будівельні роботи на недобудованих енергоблоках ХАЕС початково розраховані на саме такі реактори.

3. Термін реалізації проєкту

Будівництво нових блоків може зайняти від 5 до 7 років, а отже, Україна отримає додаткову енергію не раніше 2030 року. Це може бути запізно для вирішення поточних енергетичних проблем. Добудова третього енергоблока ХАЕС може тривати 2,5-3 роки, четвертого – до 4 років.

4. Екологічні та безпекові ризики

Попри всі заходи безпеки, будь-яке атомне будівництво супроводжується екологічними ризиками. Необхідно забезпечити надійну систему утилізації відпрацьованого ядерного палива, що є серйозним викликом. Крім того,  у Болгаріі процес будівництва АЕС «Белена» заморожений був ще в 1990-х роках. Повністю від АЕС «Белена» Болгарія відмовилась в 2012 році. Тому ці реактори, хоча і нові, але від моменту їх виготовлення пройшло вже більше 15 років. 

Добудова Хмельницької АЕС за рахунок болгарських реакторів є стратегічно важливим кроком для України. Він сприятиме зміцненню енергетичної незалежності та відкриє можливості для експорту електроенергії, але це не стане швидким рішенням. Водночас проєкт супроводжується фінансовими, технологічними та екологічними викликами, які потребують ретельного планування та міжнародної підтримки.

Рішення щодо розвитку атомної енергетики в Україні має бути добре зваженим, адже воно визначатиме енергетичну стабільність країни на десятиліття вперед.