Одеса опинилася у містобудівній кризі: Генплан фактично не діє, а ЮНЕСКО не рятує від тотальної забудови і російських атак

Сьогодні розвиток Одеси регулюється пакетом документів, які давно не відповідають викликам сьогодення. Йдеться про Генеральний план, історико-архітектурний опорний план та зонінг. За словами експертів та представників влади, ці документи потребують термінового перегляду, оскільки вони не містять сучасних запобіжників проти хаотичної забудови та не враховують актуальні межі охоронних зон.

Відсутність актуального опорного плану фактично розв’язує руки забудовникам, дозволяючи трактувати норми на власну користь, що призводить до поступової втрати автентичності історичних ареалів.

Ситуація виглядає особливо парадоксально на тлі міжнародних успіхів міста:

• Генеральний план Одеси (2015): Хоча цей документ є базовим для міста, у його нинішньому стані він не відображає нових реалій захисту пам’яток.

Діючий Генеральний план Одеси був прийнятий ще у 2015 році і з того часу неодноразово критикувався за застарілість та невідповідність сучасним потребам міста, зокрема через недостатній захист історичної спадщини та хаотичну висотну забудову. Тим паче, що історико-архітектурний опорний план, який регулює параметри забудови у історичному центрі Одеси та на Французькому бульварі як окремій охоронній зоні, був прийнятий ще 2008 року. 

• Статус ЮНЕСКО (2023): У січні 2023 року історичний центр Одеси був офіційно включений до Списку світової спадщини під загрозою. Це визнання мало б стати щитом для архітектури міста, проте міжнародний статус досі не інтегрований у місцеву містобудівну документацію.

25 січня 2023 року на 18-й позачерговій сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що проходила в Парижі, об'єкт "Історичний центр міста-порту Одеси" було включено до Списку всесвітньої спадщини під загрозою. Цей статус накладає на державу Україна та місцеву владу зобов'язання щодо суворого захисту та збереження архітектурної спадщини міста, зокрема недопущення руйнування історичних будівель та хаотичної забудови в межах охоронної зони. З того часу в Одесі було знесено декілька пам'яток архітектури, значна частина пам'яток отримала пошкодження внаслідок російських обстрілів

Фактично, на папері місто має захист світового рівня, але на рівні міських дозволів та планів територій цей статус залишається формальністю, яка не має реального впливу на будівельні процеси.

Саме ця невідповідність між реальним станом речей та паперовими нормами призводить до трагедій, подібних до руйнування пам’ятки на Французькому бульварі, 10 власником земельної ділянки - компанією "Каплор-7", що входить до сфери впливу бізнесмена Вадима Альперіна.

Начальник Одеської ОВА Сергій Лисак наголосив, що застаріла документація стала однією з головних причин пошкодження об’єкта. Він схарактеризував цей інцидент не як випадковість, а як "показовий акт зневаги до міста".

За висновком Лисака, допоки міська рада не оновить містобудівні документи та не перетворить орган архітектури на сучасний урбаністичний офіс, подібні руйнування продовжуватимуться. Очільник адміністрації закликав владу міста "перестати закривати очі" на те, що застарілі плани стають інструментом знищення історії Одеси. Втім, він зараз і є владою, тому в його повноваженнях - прискорити процес формування нової містобудівної документації та обрання нового головного архітектора міста.