В ЮНЕСКО відреагували на російський удар шахедами по Одесі: "глибоко занепокоїлися"

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) засудила російські удари "шахедами" у ніч на 15 листопада по пам'ятках архітектури і школах у частині історичного ареалу Одеси, яка входять до Списку всесвітньої спадщини організації й опинилися під загрозою.

Організація направила на місце місію експертів 16 листопада, а згодом оприлюднила відповідний лист-звернення.

"У ніч із четверга 14 на п'ятницю 15 листопада російська сторона здійснила масштабну атаку на історичний центр Одеси, який із січня 2023 року перебуває під охороною Конвенції про всесвітню спадщину ЮНЕСКО. За попередніми даними, пошкоджено близько двадцяти будівель, у тому числі історичні та релігійні, а також деякі навчальні будівлі.  ЮНЕСКО засуджує ці удари, які суперечать міжнародному праву, і висловлює свою підтримку жертвам, населенню та місцевій владі", - йдеться в листі.

Представник ЮНЕСКО в Україні провів переговори з представниками Одеського муніципалітету в п'ятницю вдень, а місія експертів Організації виїхала на місце в суботу, щоб допомогти оцінити збитки та підготуватися до безпеки будівель.

ЮНЕСКО закликала припинити всі напади на культурні цінності, які захищені широко ратифікованими міжнародними нормативними документами.

За даними відомства, у результаті атаки окупантів пошкоджені пам’ятки культурної спадщини, розташовані в межах об’єкта всесвітньої спадщини під загрозою "Історичний центр Одеси" та його буферної зони:

пам'ятки архітектури та містобудування, історії місцевого значення:

• Будівля технологічного інституту, в якому під час оборони м. Одеси містився загін моряків-розвідників Одеського оборонного району (1936-1938, арх. Мінкус А.Б.);
• Будівля Рішельєвського ліцею (Новоросійського університету) (1852-1857, арх. Шашин О.С.);
• Житловий будинок Заріфі (1840-ті, 1851, арх. Черкунов Н.Н., Моранді Ф.Й.);
• Житловий будинок та флігель Ковалевського в якому жив Веріго Б.Ф. — фізик, професор (1846 р., кін. XIX ст., арх. Даллаква К.Й., Шашин О.С.);
• Житловий будинок Машевського, в якому народився Коптюх А.І. (1850-1860, арх. Гонсіоровський Ф.В.);
• Прибутковий будинок Толстого (1880, арх. Гонсіоровський Ф.В.);
• Прибутковий будинок Латрі (I пол. XIX ст.);
• Прибутковий будинок (кін. XIX ст.), в якому жив Малишевський В.М. – польський композитор, диригент і педагог;
• Прибутковий будинок Міхельсона (1890, арх. Влодек Л.Л.);
• Прибутковий будинок (1901, арх. Токарєв П.Д.);
• Будинок гуртожитку (поч. ХХ ст., арх. Чернігов Л.М.) (правоворотня споруда);
• Житловий будинок Вургафта, в якому жив Ямпольський С. М. – економіст, засновник факультету радіоелектроніки Одеського політехнічного інституту (1845, арх. Козлов І.С.);
• Житловий будинок, у якому жили: Ланге М. М. – психолог; Бурксер Є. С. – хімік-неорганік і геохімік; Бобинін М. М. – математик (1845, арх. Козлов І.С.);
• Будівля фізико-хімічного інституту Новоросійського університету (1897-1899, арх. Толвінський М.К.);
• Житловий будинок Інбера (готель "Савой") (1870-ті, арх. Влодек Л. Л.);
• Житловий будинок Ринк-Вагнера (1881, арх. Вейтко А.К.);
• Прибутковий будинок Весле (1881, арх. Мазиров Д.Є.);
• Прибутковий будинок Леонарді (1913, арх. Прохаска В.І.);
• Адміністративна будівля (у складі комплексу "Млин Вейнштейна") (1888-1890);
• Будівля училища Вейнштейна (у складі комплексу "Млин Вейнштейна") (1896);
• пам’ятка історії місцевого значення: Будинок Дур’яна (готель "Вікторія" з паровою пекарнею).