«Одесский эпизод» в истории украинского масонства: 17 лет спустя
Вот уже 15 лет в украинской и русскоязычной прессе муссируется тема масонства в Украине, причем последние материалы (датируемые 2010-2011 годами, как например, «Масонская Украина») являются лишь «перепевами» более ранних статей, увидевших свет еще в 2003 году.
На форуме сайта «Масонство в Украине» (где можно найти информацию, например, о 18-ти Достойных ложах, работающих сегодня под юрисдикцией Великой Ложи Украины) один из авторов, предположительно – Виктор Савченко, автор книги «Україна масонська» (Київ, 2008), анонсирует выход новой книги, где «будет гораздо больше свежей информации, не только о масонстве». Что же до предыдущей, он отмечает, что «материал писался еще при жизни Великого Мастера Дистрикта А.К., который, собственно, его и редактировал».
«В свое время мы вместе с ним познакомились в одной львовской газете. С тех пор многое изменилось, на сайте я ничего не менял, но люди продолжают использовать эту информацию, поскольку другой в сети или нет, или - очень мало, - признается он. - О современных закрытых и тайных обществах Украины, в частности о масонстве, пока никто ничего не писал (если не брать во внимание несколько статей, которые в основном перепевают все ту же информацию, которую я выкладывал на сайт энное количество лет назад). Впрочем, насколько мне известно, нынешние братья не особо открыты общению и не любят делиться информацией… Пока общаюсь с братом из Израиля (бывшим одесситом), тамошние масоны гораздо более открыты».
В этом контексте чрезвычайно любопытен именно «одесский эпизод» из предыдущей книги, которую в том или ином контексте до сих пор цитировали т.н. «исследователи» украинского массонства.
Цитируем языком оригинала.
«У 90-ті роки XX ст. масонські організації виникли в Литві, Латвії, Естонії, Молдові, Вірменії...
В Україні, на відміну від Росії, де відродженням масонства займалися лише французькі масони, до створення масонських лож були причетні масони з Франції, Італії, Австрії та Росії. Так, вільні каменярі з російської Достойної ложі «Алєксандр Пушкін» (Великої ложі Франції) за підтримки французького масона Костянтина Мильського (народженого в Одесі) наприкінці 1992 р. створюють у Харкові масонську ложу «Геометрія» (за часом створення – перша масонська ложа сучасної України). Однак необхідність створення самостійної української юрисдикції ордену у 1996 р. підштовхнуло харківських масонів перейти під юрисдикцію масонів київської ложі «Трьох колон».
З Інтернету можемо дізнатися, що 14 листопада 1998 р. в Харкові, у Будинку архітекторів була інстальована ложа «Фенікс України» під № 1016 ВНЛФ (ця ложа радше «перевідкрилася», оскільки відома з 1993 р. як ложа «Геометрія» спочатку ВВФ, потім – ВНЛФ). Її першим Достойним Майстром став харківчанин – колишній Достойний Майстер київських «Трьох колон». Ложу відкрили представник Великого Майстра ВНЛФ, Великий Обрядоначальник ВНЛФ і куратор по Україні ВНЛФ, які вручили Хартію про відкриття за підписом Великого Майстра ВНЛФ Клода Шарбоньо.
Десь з 1996 р. ложа «Три колони» почала працювати у Києві на чолі з українським Достойним Майстром і місцевими масонами з Києва, Львова, Одеси, Харкова. Під час масонських робіт у ложі «Три колони» використовувалися кольє (запони) українських масонів початку XX ст. (у тому числі кольє Петлюри – Великого Майстра «Великої Ложі України», що були збережені у Франції). Восени 1999 р. у Львові відкривається ложа «Каменяр» (№ 1142, ВНЛФ), а восени 2000 р. в Одесі – «Золота Акація» (ВНЛФ, № 1309). У 1998-2000 pp. створені нові ложі (регулярного шотландського масонства, що перебували у Великій національній ложі Франції) у Львові й Одесі; ще одна ложа – в Івано-Франківську створена у 2006 р. На базі чотирьох українських лож (Києва, Харкова, Одеси і Львова), що раніше були в Провінції «Лютеція» ВНЛФ, у 2001 р. створюється Дистрикт «Україна» ВНЛФ, яку очолив Великий Провінційний Майстер.
Саме цей невідомий Великий Майстер у своєму зверненні до відвідувачів українського масонського сайту ukrmason писав: «У системних речах (а франкмасонство дуже системна справа) випадковості – виняток. Тому закономірно, що найбільш масонські міста в Україні – Київ, Харків, Одеса та Львів: саме там живе і працює переважна більшість братів усіх юрисдикцій. Причини цього зумовлюються традиціями духовної та інтелектуальної культури цих величних міст, тому вони й зараз виявилися найвідкритішими для нас».
У своєму інтерв’ю газеті «Поступ» (2003 р.) Великий Майстер Великої ложі дистрикту «Україна» (система ВНЛУ) на запитання про вплив французьких масонів на їх українських братів відповів: «Ніхто на масона не може вплинути, оскільки ми за визначенням «вільні та чесного імени». А юрисдикція Франції є цінною для нас, перш за все, «гарантією нашої якости».
У середині 90-х років XX ст. Молдовою й Україною зацікавилися італійські масони Регулярної великої ложі Італії (РВЛІ) на чолі з Великим Майстром РВЛІ, професором кафедри філософії, історії та науки Трентонського університету Джуліано ді Бернардо (у масонському ордені з 1961 p., масон 33 градусу). Він був Великим Майстром Великого Сходу Італії (1990–1993рр.), Великим Майстром Регулярної великої ложі Італії (1993-2001 pp.), засновником Великої ложі Румунії (1993 p.), Великої ложі Молдови (1998 p.). Джуліано ді Бернардо написав ряд монографій із семіотики, логіки, герменевтики, філософії, історії.
Вважається, що ді Бернардо був другом письменника Умберто Еко (можливо, спілкування з ді Бернардо наштовхнуло У. Еко на написання чудового роману «Маятник Фуко»).
Викривач світового масонства Л. Замойський писав, що ді Бернардо раніше був у Ложі регулярного великого Сходу Італії, але з частиною його членів вийшов із цієї ложі та заснував Регулярну велику ложу Італії. Деякий час ді Бернардо був (за матеріалами Інтернету) спеціальним уповноваженим англійського принца Майкла Критського, двоюрідного брата королеви Великої Британії Єлизавети Другої і Великого Магістра британських масонів (один із основних авторитетів масонського світу). У червні 1997 р. Джуліано ді Бернардо відкрив у Кишиневі Велику ложу Молдови, яку він створював упродовж двох років. Успіх створення Великої ложі Молдови (зараз існуюча регулярна ложа) підштовхнув ді Бернардо на «український шлях». В Інтернеті є інформація, що колишній президент Молдови Петро Мірче Снєгур якимось чином був зв’язаний з італійськими масонами або з «парамасонськими організаціями».
Після Молдови ді Бернардо взявся створювати ложі в Україні. Він був удостоєний прийому у Президента України Леоніда Кучми, після зустрічі з яким оголосив про формування в Одесі масонської Провінційної ложі РВЛІ для України. Ді Бернардо стверджував, що ложі, які засновуватимуться по всій території України, «...сповідуватимуть пацифізм і виступатимуть за впровадження у світову практику міжнародного арбітражу та третейських судів як одного із способів відвернення конфліктів і війн».
Великий Майстер Дистрикту «Україна», який в Інтернеті (на ukrmason) значиться лаконічно як «брат К.» писав: «На початку 90-х років вже минулого століття на Україну звернули свої погляди різні масонські організації, у тому числі такі, що одна одну взаємно не визнають. Скажімо, Великий Схід Франції та Велика французька національна ложа. А ще прийшли дуже енергійний ді Бернардо з Італії і дуже педантичні люди з Австрії. Це ті, про кого точно відомо, але існують ще й окремі ложі або люди, які належать до инших масонських формацій. І точної цифри назвати не може ніхто».
7 лютого 1998 р. Регулярна велика ложа Італії відкрила в Одесі ложу «Хірам» № 25. Упродовж кількох місяців італійські масони створили ще кілька лож в Україні: «Нова Атлантида» № 117 у Києві, «Космополітам № 119 в Одесі... Трохи пізніше створені ложі «Світло Правди» й «Обрій» в Одесі, «Золоті ворота» у Києві, ложа невідомої назви у Дніпропетровську... Чотири ложі в Одесі передбачали не менше 40-50 масонів лише у цьому місті. Керівники і члени цих лож невідомі. В одному з інтерв’ю В. Запорожан зазначав, що у ВЛУ перебуває близько 200 осіб і «усі вони – високоморальні люди, професіонали високого класу в різних сферах діяльности».
17 жовтня 1998 р. під протекторатом Регулярної великої ложі Італії була сформована Велика ложа України, яку очолив Великий Майстер, ректор Одеського державного медичного університету (з 1994 p.), академік і професор Валерій Миколайович Запорожан (член Президії АМН України, головний редактор ряду наукових журналів, автор або співавтор понад 550 наукових праць, лауреат Державної премії України). Крім В. Запорожана пресі «відкрився» й инший член ложі «Хірам» і масонський «офіцер» – одеський підприємець Петро Найдіс. У своєму інтерв’ю він наголосив на тому, що «...масонство – це громадянське товариство, яке поза релігією і поза політикою».
«Добро» на роботу в Україні італійці отримали від Великого Секретаря англійської «материнської ложі» і Президента України Леоніда Кучми. У 2000-2004 pp. велися переговори між Дистриктом «Україна» (ВНЛФ) і ВЛУ (за участю Великої ложі Росії, ВНЛФ, масонського центру в Англії) про об’єднання та про регуляризацію – визнання нової Об’єднаної великої ложі України. Проте, переговори так і не привели до об’єднання або навіть до співробітництва двох масонських систем в Україні.
ВЛУ, створена італійськими масонами, популяризувала інформацію про своє відкриття, а про існування французьких і австрійських регулярних лож і лож Великого Сходу в Україні інформація вкрай обмежена. Цікаво, що плівка із зйомкою відкриття ложі в Одесі кілька разів транслювалася на телебаченні (російська програма «Рускій мір» – антимасонськи налаштована) разом з інтерв’ю губернатора Одещини Руслана Боделана, який з приводу відкриття масонської ложі, зазначив: «Це нормальне явище і не треба від нього сахатися. Інша справа, що люди, об’єднані цією організацією, повинні знову ж думати про головне: щоб об’єднавшись вони діяли в інтересах своєї держави».
Одеський журналіст Леонід Капелюшний у своїй книзі «Високосний час» згадував, що Р. Боделан прийняв масонського Великого Магістра ді Бернардо, а мер Одеси Едуард Гурвіц, відмовляючись від зустрічі з ним, нібито сказав: «Якщо Одеса має стати жидомасонською, то нехай я буду управляти жидами, а Боделан нехай керує масонами».
В інтерв’ю тижневику «2000» В. Запорожан запевнив, що нічого спеціально не організовував. Просто упродовж багатьох років у силу своєї професійної діяльности спілкувався із всесвітньо відомими колегами-медиками з різних країн, багато з яких – масони. «Очолити ж українську ложу мені пропонували ще 15 років тому... Будучи вже масоном зрозумів: це дає великі переваги не лише мені, інституту, а й державі». За словами В. Запорожана, завдяки міжнародним масонам ОДМУ отримав «...кілька міжнародних грантів: американський – з сімейної медицини і голландський (на 250 тис. доларів) – для розробок нових методів лікування ВІЛ/СНІД. Таким чином, українська наука отримала серйозні фінансові вливання. Університет Джорджа Вашинґтона передасть для нашої університетської клініки обладнання на десять мільйонів доларів...».
На запитання кореспондента «за які заслуги вас прийняли у світове «братство»?» В. Запорожан відповів: «За професіоналізм у галузі медицини та грамотне керівництво Одеським державним медичним університетом (?). До речі, існують три ступені посвяти: учень, товариш і майстер або магістр. Мені відразу присвоїли ступінь магістра, тим самим підтвердивши мої заслуги... Спеціально з приводу моєї посвяти до Одеси прибув Великий магістр регулярного масонства Італії Джуліано ді Бернардо, який за дорученням Лондонського центру допомагає становленню масонства в Україні та Молдові».
[...]
В Одесі активну «антимасонську» позицію зайняла методистська (сектантська) церква «Святий шлях», яка організувала презентацію масонофобської книги П. Павлюка (викладача Одеського християнського гуманітарно-економічного університету) «Таємна архітектура». На презентації П. Павлюк зазначив, що масонство основною своєю метою ставить «богопоборювання» – таємну боротьбу проти Бога за ствердження «нового світового порядку» для зустрічі антихриста.
Активно шукає в Україні «масонську змову» і професор, доктор технічних наук М. Сенченко. У своїй книзі «Латентні структури світової політики» він «пролив світло» на надзвичайно таємний масонський «орден нащадків Богдана Хмельницького».
У 2001 р. Великим майстром Регулярної великої ложі Італії став Фабіо Венці, змінивши Джуліано ді Бернардо, який був на цій посаді вісім років У тому ж році відкрито оголосив про складення з себе повноважень Великого майстра Великої ложі України і Валерій Запорожан. Новим Великим магістром ВЛУ обрали маловідомого київського бізнесмена, доктора економічних наук Ігоря Задираку, який перевів головний офіс і керівництво ВЛУ з Одеси до Києва. Регулярні масонські великі ложі (Об’єднана велика дожа Англії, великі ложі США, Канади, Австрії, Латинської Америки, Росії, Франції тощо) не визнали Велику ложу України, що закривало майстрам ВЛУ доступ до вищих ступенів, структур Королівської арки», - так бесславно заканчивается одесский период украинского массонства, о котором стоит еще сказать пару слов.
«По неофициальной информации Запорожан был смещен вследствие того, что решил… попросту «завязать» с масонством, - пишет редактор издательства «Основа», доцент Дмитрий Зеркалов. - В масонских кругах поговаривают, что отставка Запорожана связана не только с его выходом из рядов братства, но и с расколом украинского масонства. Тут стоило бы разобраться, какими же мотивами руководствовался бывший комсомольский работник, когда вступал в масонство, зачем ему все это было нужно? В одном из интервью (уже процитированном выше – Ред.) брат Валерий, в частности, заявил, что на определенном этапе понял, что помимо науки следует заниматься еще чем-то, что позволит контактировать с людьми, которые могут помочь внедрять в жизнь «имеющиеся наработки».
Отмечая дружескую связь одесского ректора с профессором Кристианом Бернардо, первым осуществившим пересадку сердца, газета "Сегодня" подчеркивает, что свою поездку по крупнейшим медицинским центрам мира, посвященную 30-летию первой операции по пересадке сердца, выдающийся хирург начал именно с Одессы. А на вручении ордена Николая Чудотворца "За приумножение добра на Земле" Бернардо, поблагодарив за награду, назвал Валерия Запорожана, как это принято среди масонов, своим братом. Про гранты, оборудование и финансовые вливания уже написано выше. Вот только пошли ли они на те цели, которые декларируют массоны? Или Валерий Николаевич, по обыкновению, оставил себе «десятину»?
Лишенный «сана», Запорожан сообщил о начале работы над новым проектом – создания в Одессе международной академии просвещенных «Гармония жизни», при которой будет издаваться журнал «Интерактивная антропология». Отставка Запорожана совпала с открытием в Киеве главного офиса Великой Ложи Украины. За несколько дней до этого “вольные каменщики” постановили, что центр ложи должен быть перемещен из Одессы в столицу».
О новом Великом магистре ВЛУ Игоре Николаевиче Задираке, кроме того, что он – доктор экономических наук, известно немного. Он никогда не позиционировал себя публичным человеком. А все потому, что его бизнес всегда находился в тени: Задирака - учредитель одних из первых сетей развлекательных заведений – казино Split (ООО «СПЛИТ-центр») и Joss (ЗАО «Джос»). Таким образом, деятельность предприятий "доктора экономических наук" носит полулегальный (а в условиях нынешнего законодательства - вовсе нелегальный) характер, что уж никак не добавляет авторитета Великой ложе. В этой связи эксперты видели в начале "нулевых" ее будущее туманным.
Прогнозы, в общем, сбылись (далее - опять цитируем книгу Савченко).
Ді Бернардо з’явився в Україні у 2004 р. вже як лідер Міжнародного товариства масонів-ілюмінатів і творець «Академії ілюмінати» з метою заснування в Києві її відділення.
«У 2005 р. в Україні створено відразу дві великі ложі (італійського і французького покровительства). Сайт українських масонів «французького спрямування» повідомляв, що «24 вересня 2005 р. у Парижі у Величному храмі Велика національна ложа Франції спільно з Великою ложею Австрії освятили Велику ложу України. Посвяту здійснив Високоповажний брат Жан-Шарль Фельнер, Великий майстер ВНЛФ; йому допомагали Високоповажний брат Міхаель Краус, Великий майстер Великої ложі Австрії (Перший великий стражник-освятитель) і Високоповажний брат Жан-Клод Тардива (Другий великий стражник-освятитель)». У церемонії також взяли участь Великий майстер Великої ложі Росії, помічник Великого майстра Великої ложі Польщі». На церемонії створення «Великої ложі України» були присутні иноземні делегації з Австрії, Латвії, Марокко, Молдови, Румунії, Росії, Сербії та Чорногорії, Португалії, Польщі, Бельгії, Німеччини, Чехії, Туреччини, Угорщини, Канади (Квебек).
Нова Велика ложа України складається з чотирьох лож колишнього дистрикту «Україна» (ложі у Києві, Харкові, Львові, Одесі) та ложі «Світло», що приєдналася до них (її створили у Львові австрійські масони з Відня). Так звана італійська ВЛУ не увійшла до нової структури. До нової системи невдовзі приєдналися шоста ложа «Імхотеп до Пломеніючої Зорі», створена у 2006 р. в Івано-Франківську, масонські групи з Чернівців, Дрогобича, Запоріжжя.
Нова Велика ложа України визнана регулярною – створеною за всіма правилами, її визнали основні світові ложі. За неповними даними, її визнали регулярні великі ложі Франції, Австрії, Італії, Росії, Польщі, Чехії, Словаччини, Греції, Люксембургу, Угорщини, Сербії, Хорватії, ряду великих лож деяких штатів США і Канади, кілька великих лож Північної Африки та Південної Америки».
