Ескалація, що ставить НАТО перед вибором: реакція на російський напад на Польщу

Це не просто технічна помилка, як було раніше,– це перше пряме зіткнення НАТО з росією з початку війни в Україні. Польські сили, за підтримки союзників, збили кілька безпілотників, але політичні наслідки виявилися вибуховими.
Як відреагували політики в Варшаві, Брюсселі та Вашингтоні? Давайте розберемося, з ноткою іронії: адже в геополітиці "випадковості" рідко бувають випадковими.
Польща, як фронтова держава НАТО, відчула удар найгостріше. Прем'єр-міністр Дональд Туск не став миндальничати: він назвав інцидент "масштабною провокацією" і підкреслив, що дрони прийшли безпосередньо з Білорусі – вперше в такій формі, а не як "помилки" з українського напрямку. Туск активував статтю 4 Північноатлантичного договору для консультацій з союзниками, заявивши: "Ситуація серйозна, і ніхто не сумнівається, що ми мусимо готуватися до різних сценаріїв." Він також зазначив, що збиття дронів "змінює політичну ситуацію", натякаючи на можливу ескалацію.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський пішов далі, назвавши атаку "безпрецедентною" не тільки для Польщі, але й для всього НАТО та Заходу. "Це атака на територію НАТО", – заявив він у Варшаві, відкидаючи російські запевнення про "ненавмисність".
Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш підтвердив, що понад 10 об'єктів вторглися в повітряний простір, і подякував нідерландським пілотам за допомогу в нейтралізації загрози. Польські збройні сили описали подію як "акт агресії, що становить реальну загрозу для громадян". Загалом, польські лідери демонструють єдність: від обурення до закликів посилити оборону східного флангу НАТО. Як на мене, це розумний хід – Варшава не хоче повторення історії 1939 року.
Європа, з її бюрократичною обережністю, відреагувала швидко, але з акцентом на дипломатію та економічний тиск. Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас назвала інцидент "змінювачем гри" і заявила: "Війна росії ескалює, а не завершується. Ми мусимо підвищити ціну для москви, посилити підтримку України та інвестувати в оборону Європи." Вона підкреслила, що вторгнення було навмисним, а не випадковим, і закликала до жорсткіших санкцій.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтримала цю лінію, оголосивши про підготовку нових санкцій проти "тіньового флоту" танкерів, що перевозять російську нафту, та третіх країн, які її купують.
Німецький міністр оборони Борис Пісторіус був категоричним: "Немає підстав вважати, що це була помилка корекції курсу. Ці дрони були навмисно спрямовані на цей курс."
Чеський міністр закордонних справ Ян Ліпавський закликав НАТО посилити протиповітряну оборону на фронтових лініях.
Нідерландський міністр оборони Рубен Брекельманс відзначив роль нідерландських F-35 у перехопленні дронів.
Загальна тональність європейських лідерів – стурбованість ескалацією, але з фокусом на колективну відповідь. Невже Європа нарешті прокидається, але чи вистачить санкцій проти дронів? Здається, путін тестує межі, і "м'яка сила" може виявитися недостатньою.
На цьому тлі міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар цинічно заявив, що "...хочеться вірити, що дрони, які увійшли до Польщі, мали опинитися в Україні".
За океаном, у Вашингтоні, реакція була більш лаконічною, але з присмаком трампівського стилю. Президент Дональд Трамп, який нещодавно зустрічався з НАТОвськими союзниками, спочатку проігнорував пряме питання журналістів, але потім відреагував у соцмережах: "Що це з росією, яка порушує повітряний простір Польщі дронами? Поїхали!" ("What’s with russia violating Poland’s airspace with drones? Here we go!") Він планував розмову з польським президентом Каролом Навроцьким, а за вихідні заявив про готовність перейти до "другої фази" санкцій проти росії або її покупців нафти.
Держсекретар Марко Рубіо був поінформований про інцидент, але Держдеп не дав негайних коментарів. Американська позиція здається прагматичною: Трамп, відомий своєю "миротворчістю" щодо України, тепер стикається з реальним тестом. Чи призведе це до жорсткіших дій, чи до чергових твітів? Я б поставив на комбінацію – Трамп любить великі угоди, але не терпить слабкості.
Цей інцидент – не просто "порушення", а виклик для всього Заходу. Польща вимагає дій, Європа – санкцій, Америка – спостерігає з позиції сили. Але реакції показують розкол: від рішучості Туска до обережності Каллас та нерішучості, замаскованої під гучні слова, Трампа.
Тим часом, путін, ймовірно, посміхається – він поставив НАТО в незручне становище, тестуючи єдність альянсу. Якщо Захід не відреагує рішуче, такі "випадковості" стануть нормою. А в світі, де російські дрони літають вільно і безкарно, мир здається все більш ілюзорним. Слідкуймо за розвитком – адже наступний крок може бути фатальним.