На краю прірви...

Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають...
(Тарас Григорович Шевченко)

Після цього СБУ звернулась до нього з проханням пояснити мотиви зробити таке резонансне звернення, а 16 грудня, ще перед відвідуванням СБУ від ньго пролунала нова заява для ВВС, яка ніяк не гармонує з попередньою. Привду дослівно:

ВВС: Відео на тік-току із засудженням радикалів, перейменування міст, мовних і церковних заборон викликало розмови, що ви готуєтесь до проведення виборів. Чому така різка заява з'явилась саме зараз?

Юрій Бойко: В умовах російської агресії та знищення наших пам'ятників неприпустимо нам всередині країни боротися із власним минулим.
Моя позиція щодо минулого та історичної пам'яті залишається незмінною протягом багатьох років. Нічого не змінилося й після початку збройної агресії росії. Тому я не бачу нічого "різкого" у відео. Скоріше різкою була реакція на це відео.
Кожен почув те, що хотів почути.
Я дійсно категорично проти "політики відміни" минулого. Це історія становлення нашої держави, якою б вона не була. Її треба пам'ятати, щоб не повторювати помилок.
Те саме стосується церкви і мови. Не потрібно розхитувати суспільство у період війни, поділяючи на "правильних" і "неправильних" українців, а навпаки шукати точки єдності людей.
На перший погляд, все зрозуміло. Але тільки на перший - далі пішло таке... Як це сприймати, думайте самі.

ВВС: Із засудженням вашої заяви виступили спікер парламенту і голова Офісу президента, лунають заклики до правоохоронних органів розпочати розслідування щодо вас. Чи не остерігаєтесь, що така заява під час воєнного стану може викликати порушення стосовно вас кримінальної справи?

Юрій Бойко: Моя заява якраз навпаки є закликом до всіх політиків припинити розколювати українське суспільство.
Відповідальність за відсіч російській агресії повністю покладено на українську владу. Тому ми будемо і надалі її підтримувати. До речі і спікер і голова Офісу кажуть саме про те ж саме.
Такий нечуваний розголос та резонанс якраз є свідченням того, що ми зачепили дуже болісну точку в суспільстві. Тому виявлення проблеми - це вже половина її рішення, а не підстава для кримінального переслідування.

Кажучи словами класика, "тепер я турок, не козак - здається добре одягнувся"...

Тобто, його турбує зовсім не доля країни, а досить реальна перспектива кримінального переслідування його самого за проросійські тези. Як тут знову не згадати Тараса Григоровича:

Схаменіться, недолюди,
Діти юродивії
Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.

А вчора одна дуже поважна людина обізвала мене «симпатиком» пана Зеленського, котрий не хоче нічого бачити навколо себе. Скільки не умовляв, що я симпатизую перш за все демократично обраної української владі, котра бореться з кровавим ворогом нашою країни, ніхто не хотів слухати, бо людина вже подумки вибирала собі нового (старого) президента і була впевнена у своєму виборі. Закінчилось все обвинуваченням у тому, що в останній час мої замітки неприємно читати, мовби я когось заставляю це робити.

Безумовно, можна зрозуміти все – і втому від війни, і втрату рідних та близьких людей, і навіть вкрай нестерпне життя без світла наприкінці страшного нескінченого тунелю. Але повторювання тез нашіх ворогів… 

Ні. Цього пробачити я не можу…    

Невже неможливо дочекатися кінця бойових дій, а вже потім спитати з усіх, хто на вашу думку винен у безладі вашого життя? Ні, комусь дуже хочеться підняти велику бучу та залишитися взагалі без легітимної влади саме зараз. Тобто, виконати забаганку кремлівського лайна помноживши державу на повнісінький «0».

Схаменіться! Будьте люди,
Бо лихо вам буде!
Розкуються незабаром
Заковані люди.
Настане суд, заговорять
І Дніпро і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... І не буде
Кому помагати:
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступить
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь
Своїми синами!
Умийтеся! Образ божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тільки, щоб панувать...
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!

До речі, вірш, Тараса Григоровича Шевченко, котрий я цитував у цьому коротенькому нарисі називається "І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ...". Усі літери великі, як у рукописі великого Кобзаря. Мабуть для того, щоби дійшло до кожного сердця...