Ще не вмерла України і слава, і воля... (нотатки з історії окупації) ... продовження...
1. Чи була для населення майбутньої України якась користь від зовнішнього правління (спогатку норманською династією Рюриковичів, а потім литовсько-польским панством)? Безумовно була. Рюриковичи заклали у нашіх предків жагу до західної культури, а литовці та поляки поширили кордони особистих та економічних свобод населення. Тут треба зробити невеликий відступ.
У 2005 році після Помаранчевої революції в одному з американських університетів зацікавилися досить дивним поділом електорального голосування в Україні після отримання незалежності - східна частина суспільства підтримувала проросійські партії, а західну завжди тягнуло до Європи. У комп'ютер завантажили карту електоральних переваг, а до неї - карти, що ділять криїну з етнічних, релігійних, економічних та інших ознаках. Результат був несподіваний - карта електоральних переваг на 90% збіглася з картою міст, яким свого часу було надано так зване Магдебурзьке право! Це була правова система міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя.
Магдебурзьке право з'явилося на Русі разом з німецькими колоністами, яких запрошував король Данило Галицький (син доньки візантійського імператора Ісаака II Ангела Анни та Великого князя Київсього Романа Мстиславича з гілки Володимирських Мономаховичів із династії Рюриковичів) та його наступники. Німці отримали право організовувати в галицьких і волинських містах самоврядні громади (війтівства) з автономними судово-адміністративними інституціями. Відомо про існування в 1287 році війтівств у Львові, Володимирі, Кам'янці-Подільському і Луцьку, згодом в інших великих містах Галицько-Волинської держави — Сяніку, Галичі, Ярославі, Перемишлі.
З початку XV ст. магдебурзьке право набуло поширення на решту українських земель. Спочатку в містах, що були центрами воєводств, комітатів (у складі Угорського королівства) — Кам'янець-Подільський (1432), Луцьк (1432), Мукачево (1445), Київ (1494) (існують здогади про застосування в Києві магдебурзького права за Вітовта, тобто до 1430 року).
Мабуть, саме в ти часи був змінений менталітет тодішних мешканців нинішньої України - з'явилося почуття свободи, яке сьогодні виводить наших сучасників на вулиці та майдани. Східна частина країни, що навіть не здогадувалась про західні свободи, обтяжувалася до суворого східного авторитаризму, який вбирала в себе з покоління в покоління.
2. Який вплив на населення України мала розруха, залишена рюриковичами після їхнього відходу з Київа на схід? На мій погляд, крім жахливого економічного становища та злиднів, був і величезний успіх - ми отримали рідкісну можливість залишитися самі собою, а не перетворитися у рабів якими стали наші вчоашні переможці під татарськими "ітігами" (м'кими чоботями) вже ненорманських московських князів.
Нам дуже пощастило - ми не жили під одним державним дахом із східною гілкою рюриковичів, що почала перероджуватись, як то кажуть, на очах. Пам'ятаэте, на кому 6 разів оженився князь Володимир? Донькі королів, царів та, навіть, самого імператора Візантії. А тепер подивимось з ким зв'язував своє життя останній рюрикович по прямій династійній лінії що назначив себе царем Іван IV Васильович. Правда, було ще два представника цієї династії: його третій син - хворий на всю голову Федір I Іванович та Василь IV Іванович - представник княжого роду Шуйських (суздальська гілка Рюриковичів), але їх до уваги краще зовсім не брати.
Але ж повернемося до жінок навпілбожевільного Івана IV:
- Анастасія Романівна Захарьїна-Юрьєва, донька окольнічого Василя III, мати майбутнього царя Федіра (вибрана на огляді наречених). Згідно з легендою, померла від отрути на очах сина, від чого той збожеволів.
- Марія Темрюківна (до хрещения княжна Кученей), донька кабардинського князя Темрюка. Звинувачених у отруєнні цариці Василя Хомутова та його соратників, Іван Грозний наказав зварити живцем.
- Марфа Василівна Собакіна (!!!), донька худорідного дворянина з-під Коломни (вибрана на огляді наречених). Була дружиною царя 15 днів, але раптово померла. Як і у випадку з першими двома дружинами, рання смерть цариці породила підозри в отруєнні та викликала гнів Івана. Офіційно було оголошено, що Марфу знесли отрутою: «Диявол споруджує ближніх багатьох людей ворогувати на царицю нашу, ще в дівицях сущу ... і тако їй отрую злу учиниша». Під час розслідування було страчено 20 осіб, у тому числі трьох двоюрідних братів Марфи (звідти з'явилась приказка - "собаці собача смерть"), а батько Марфи Василь Собакін насильно пострижений у ченці.
- Ганна Олексіївна Колтовська, донька померлого в полоні дворянина Олексія Ігнатовича Горяїнова-Колтовського. Осиротівши, вона виховувалась у сім'ї князя Андрія Курбського. Прожила з царем Іваном півроку, після чого була зненацька вилучена в монастир і незабаром пострижена в черниці з ім'ям «Дарія».
- Ганна Григорівна Васильчикова, донька четверородного брата боярина Григорія Васильчикова - Григорія Андрійовича. Карамзін пише про неї: "Цар, вже не дотримуючись і легкої пристойності, вже не вимагаючи благословення від Єпископів, без жодного церковного дозволу одружився (близько 1575) вп'яте на Ганні Васильчікова". Відомо, що через рік цар охолодів до неї, і Васильчикова насильно була пострижена в Покровському Суздальському монастирі.
- Василиса Мелентьева, вдова (чоловік її був убитий якимось опричником). На відміну від інших дружин царя, отруєних чи засланих до монастиря жодних згадок про її подальшу долю немає.
- Марія Федорівна Нагая, донька окольничого Федора Федоровича Нагого-Федца. Мати горезвісногоцаревича Дмитра, вбитого в Углічі у 8 років. Кожного разу, як з'являвся черговий самозванець, клялась на Біблії, що він є її сином Дмитром. Але після насильницької смерті "синів" кожного разу клялась у зворотньому.
Як бачите, дикість і жорстокість Рюриковичів не змінилася, але рівень привабливості їх династії для потенційних родичів впав, як то кажуть, нижче нлінтусу. Все це "щастя" до якого дійшла норманська династія, дуже нагадує старий анекдот.
Приходить до батька юнак та й каже, хо хоче оженитися, але наречена дуже маленька.
- Який у тієї дівчини зріст?
- 1 м 20 см...
- У мене 1 м 40 см, у твоєї матусі - 1 м 35 см, у тебе - 1 м 30 см... Якщо так буде й далі, то вже твої онуки будуть шукати собі жінок серед щурів...
Литовско-польська окупація позбавила нас необхідності "опускатися" слідом за Рюриковичами. А коли ми знову опинилися "в одній клітці" зі східним звіром, то одразу опинилися "на всьому готовому". Ми не були самостійними, але залишилися самы собою, не перетворившись у жалюгідних потвор...
4. "Запорожець за Дунаєм".
Отже, частина Війська Запорозького, що пішла за гетьманом Мазепою, за Дунаєм, а ті хлопці, ща залишилися на Батьківщині, опинилася у самісінькій дупі, пробачте, росії.
Донскі, Кубанські, Терські, Астраханські, Волжські, Яіцькі (Уральські), Оренбуржські, Амурскі, Забайкальскі, Уссурийскі, Камчатскі, Якутскі, Северські (севрюки) казачі Війська - невдячні нащажки славного Війська Запорозького. Вони настільки звикли з дощатими нужниками та курними ізбами, що у 1917 та 2014 роках приходили в Україну вбивати та грабувати своїх братів. Окрім пісень, рецепту борща та вміння вирощувати свиней "на сало" в цих покідьках не залишилося нічого українського. Звичайні манкурти, про яких навіть писати - великий гріх.
Але були і такі, хто вигадав для царя Петра його майбутню імперію(колишній ректор Киівської Академії Феофан Прокопович), керував тамдешнім православієм (Стефан Яворський), розбудовував "тюрму всіх народів" (канцлер російської імперії Безбородько) та, навіть, "дрючив" (що було, то було) саму імператрицю у якості таємного чоловіка Єлізавети Петрівни (Олексій Розумовський)! Що й казати про діячів культури, що залишили незмиваємий слід у історії людства:
- автор першого сучастного твору на украінській мові штабс-капітан імператорської армії Иван Петрович Котляревский (його "Енеіда" вийшла з друку за рік до народження А.С.Пушкіна, якого вважають засновником сучасної художньої літератури в росії)
- автор першої опери на української мові "Запорожець за Дунаєм", соліст Імператорської російської опери в Петербурзі та Великого театру в Москві Семен Степанович Гулак-Артемовский
- один із класиків російської літератури Микола Васильович Гоголь...
Що й казати - Україна втрачала своїх найкращих синів, котрі припиняли зв'язок з Батьківщиною і робили на чужині блискучу кар'єру.
Далі буде...
Читайте у наступних публікаціях:
5. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
