"М'ясобійня" працює за графіком у три зміни...
Ті, хто уважно слідкує за звітами "м'ясо"бійні, прошу пробачення, нашого Генштабу, помітив, що в останній час збільшилась кількість приречених на смерть тварин, але різко зменшилась кількість техніки, на якій цю гидоту раніш везли на місце вибою. Мабуть той цап прагне зберегти танки та броньовані машини за рахунок життя тих самих баранів, що ще півроку тому роз'їжджали цим транспортом.
Але ж облишимо сарказм і спробуємо поміркувати про зміни стратегії, що вже помітні на фронті. Зробити це мождиво, зібравши до кучі деякі повідомлення, що в останні дні стали з'являтися у пресі.
По-перше, це несподівані візити до України керівників військових установ США та Німеччини панів Остіна та Пісторіуса.
По-друге, гучна заява пана Остіна про те, що українські військові готові до бойових дій узимку. "Так що так, у них є всі засоби, які їм будуть потрібні, щоб домогтися успіху в боях узимку", - сказав він журналістам. Думаю (верніше, хочу так думати), що тепер реальна допомога Україні стане менш публічною і ворог буде змушений здогадуватися про неї вже після її появи на фронті, як це було з ATACMS - росіяни спочатку обісралися, а лише потім зрозуміли, чим їх "пригощали" наші воїни.
По-третє, взимку " російський ведмідь" звик смоктати лапу чи ще щось більш бридке та немите у своєму барлозі. Штурмувати Авдіївку йому не до снаги. Тому виконувати розпорядження старого цапа вони будуть неохоче і без будь-якого задоволення. Це не зовсім буде нагадувати наступ, а скоріше за все, ми станемо свідками своєрідної евтаназіі - усвідомлене припинення життя живої істоти, яка страждає на невиліковне захворювання. У даному випадку та з огляду на майбутні вибори путіна на посаду цапа-відбувайла наступ українських війск краще продовжити на початку весни, коли приречені на знищення барани, пробачайте, російські військові будуть обмежені в переміщенні через українські чорноземи, які перетворилися на непролазне болото. А якщо до цього часу вдасться перекрити основні дороги, то російські війська тупо зупинятимуться посередині степу, не маючи змоги підвозити харчі та боєприпаси. Але для цього буде потрібно встигнути перекрити логістику ворога.
Отже, звернемо "все пропало" та "зраду" в трубочку і засунемо у дупу тих, хто про це весь час верещить.
То strive, to seek, tofind, and not to yield, що в перекладі з англійської означає "Боротися, шукати, знайти і не здаватися". Саме цей рядок із вірша Альфреда Теннісона написано на хресті, що стоїть на пагорбі Обсервер у Антарктиді, звідки відкривається вид на першу базу підкорювача південного полюса Землі Роберта Скотта, як постійний меморіал загиблим. На відмінку від британців, перед генералом Залужним і його армією стоїть куди складніше завдання - не тільки перемогти ворога, але ще й залишитися живими...
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу...
Мабуть, великий Кобзар про щось здогадувався...
На світлині ви бачите парад поразки на Червоній площі у москві - барани ще довго будуть йти до пекла, бо іншої дороги їх цап просто не знає...
