Мабуть щось у світі здохло... (замість суботньої проповіді)

Вчора з Естонії у США екстрадували громадянина Недоросії (наголос на третій склад), колишнього полковника ФСБ Вадима Конощенка, що займався постачанням електроніки й боєприпасів американського виробництва військовим країни-агресора. Про це повідомила пресслужба міністерства юстиції США.

Хто ще декілька років тому міг уявити, що маленька Естонія наважиться піти супроти величезної еРеФії, що більше у 378 разів по площі та 112 разів по кількості населенняю (до речі, користі суспільству кожен естонець приносять у півтора раза більше, судячи по ВВП на душу населення при майже повній відсутности корисних копалин)?

Довго обмірковував цю подію поки не дійшов висновку, що країни-члени НАТО знову повірили у здатність спільно протистояти будь-якому агресору. Посудііть самі, на час роспаду СРСР Европа мала десь 40 тисяч військових НАТО, зараз їх 80, а вже через місяць очікується 300. тисяч. Як показала війна в Україні, стандарти НАТО набагато вищі того, на що може розраховувати росія, як по якості зброї, так і з підготовки особового складу. Я вже не кажу про перевагу сучасної західної стратегії над російською, що тягнеться з часів царя Гороха, пробачайте, пруського короля Фрідріха Великого (до речі, від неї відмовилися навіть в самій Німеччині). Чи зможуть витримати навалу зі Сходу 300 тісяч "спартанців"? Впевен - зможуть. Вони вже сьогодні перемагають потенційного ворога руками українців, котрі збили пиху з "другої армії світу", як до вторгнення в Украину називала себе російська босота.

Вже чую пересторогу з боку чітачів - навіщо ти звалюєшь різні речі в одну кучу?

Відповідаю - ніякі вони не різні. Все, що зараз робиться, є малесенькими пазлами величезної картини, що поступово складається в цівілізованій частині світу. Ми можемо скільки завгодно горлати про зраду як завні, так і всередині, але нікуди дітися з того місця, яке наділило нам Боже провидіння, ми вже не можемо. До речі так співпало, що саме з цього року православне Різдво в Україні об'єднається з католичнім, а ми пам'ятаємо, хо головна сила віри в Бога сконцентрована у спільній молитві якамога білше віруючих. Мабуть, таким чином легше до Нього докричатися.

Це зовсім не якась конспірологія. Це реальне життя, за місце в якому ми боремося. Подобається нам чи ні, але кожен з нас знаходиться на тому місці, яке призначено нам долею. Якщо Боженька вирішив зробити нас переможцями у боротьбі з російським дияволом, то ми ними обов'язково станемо. Головне - не шукате чорне котеня в у кімнаті з вимкненим світлом, перепрошую, зраду там, де її не має і не повинно бути в майбутньому...