Ласа кішка до риби та в воду лізти не хоче...

Сергей Стеблиненко  |  Середа, 12 липня 2023, 18:39
Те, що сьогодні відбувається зі вступом України до НАТО у багатьох людей викликає справжнісінький подив. Невже 12 країн, що мужньо протистояли могутньому СРСР (а це у військовому плані так і було, як би ми не хотіли цього забути), злякалися недопалка, що ледве тліє на самісінькому дні вигрібної ями історії?
Ласа кішка до риби та в воду лізти не хоче...
Ні, ні та ще раз ні...
 
Я не даремно написав 12 - це ті країни, котрі в 1949 році НАТО заснували. Решта (а це ще 19) приєдналися до альянсу піздніше, щоб сховатися від східного чудовиська під ядерною парасолькою США, Великої Британії та Франції. Чому ж ревуть воли, як ясла повні, прошу пробачення, якого дідька НАТО зволікає з прийняттям до себе України?
 
На мій погляд на перешкоді стали декілька другорядних проблем, що мають шанс виникнути не тільки в самої росії, але й в Китаї:
 
1) Приєднання України до НАТО російська "біомасса" (а це десь 70 відсотків населення) могла сприйняти в якості прямої загрози свого існування і тоді "вставай страна огромная" полилося з усіх інформаційних унітазів москляндии. У путіна з'явився би шанс об'єднання мовчазної зграї цих диких тварин навколо з'їхавшого з глузду ватажка. І тоді звіряче рило, що ховалося в смердючих барлігах, вилізло б на на поверхню, щоб похизуватися в Європі своєю голою дупою.
 
2. Побачивши, що сусід на півночі звіріє, Китай може втрутитися, приславши на допомогу росії декілька мільонів (у ньго іх, перепрошую, як в росії гімна) "добровольців" і тоді локальний конфлікт дійсно перейде у велику світову війну.  
 
НАТО остерігається не прямого зіткнення, а насамперед ідеологічних підстав для путінської "народної війни". Крім того, є побоювання, що всередині НАТО не виникне протидія до вступу в дію 5-го пункту статуту (один за всіх, і всі за одного). Для цього потрібні голоси всіх учасників альянсу, а що буде, коли куплений з потрухами Орбан накладе своє смердюче veto прямо у залі засідань у Брюселі?
 
До того ж, загрібати жар чужими руками (тобто, прикривати Європу від російських ракет тілами мирних українців) на Заході вже звикли. "Не буди лихо поки воно тихо", - кажуть собі німецькі бюргери, французькі рантьє та британські денді. Вони з радістю посилають в Украину зброю, але самі захищати свої країні від ошалілих заграбників навіть не планують. 
 
Наприкінці в котрий раз повторюю слова великої жінки еврейського і... українського народів колишньої киянки Голди Мабович (Меір - адаптована фамілія іі чоловіка за прізвищем Меєрсон)
 
"Ми хочемо жити. Наші сусіди бажають бачити нас мертвими. Це залишає не надто багато простору для компромісу".
 
На малюнку зображене те саме НАТО, яке ніяк не наважується з'їсти росію. Мабуть, щось тримає цю кицьку за хвіст.
 
P.S. Коли вже закінчив цей нарис у твіттері міністра закордонних справ Дмітрія Кулеби з'явилося надзвичайно цікаве повідомлення:
 
"Після інтенсивних переговорів союзники по НАТО досягли консенсусу щодо усунення ПДЧ зі шляху України до членства. Я вітаю це довгоочікуване рішення, яке скорочує наш шлях до НАТО. Це також найкращий момент, щоб прояснити запрошення Україні стати членом".
comments powered by HyperComments