Франція стає політичним лідером Європи

Але почати аналіз нинішньої політики Франції треба з історії понад 200-річної давнини. І ось чому.

Франція - одна з великих держав світу, і вона з точки зору геополітики та зовнішньополітичних успіхів не мала дійсно великих перемог аж з часів Наполеону. Після того була не дуже "престижна" перемога над російською імперією у Кримській війні, коли вкрай знахабнілу росію тоді вся Європа капітально покарала. Потім було будівництво колоніальної імперії Франції та ганебна поразка від Пруссії - Німеччини 1870 року. А далі Франція готувалася до рішучого реваншу - але фактично у Першій Світовій війні просто рішуче оборонялася разом із союзниками по Антанті від Німеччини, буквально на краю своїх сил. Після буквально вимученої перемоги у Першій світовій Франція вже не змогла протистояти Німеччині уже у Другій світовій, у якій спочатку зазнала поразки, а потім була на відверто других ролях. Потім був розпад колоніальної системи. І, загалом, Франція саме геополітично опинилася в ситуації, коли давні традиції, історія, економічна потужність - не підтверджені реальними успіхами зовнішньої політики.

Нинішня ж росія незадовго до вторгнення в Україну руками своїх найманців та проксі, тобто через оту саму компанію "Вагнер", полізла у традиційну сферу впливу Франції в її колишніх африканських колоніях. Ми бачили "Вагнер" у Чаді та Центрально-африканській республіці, у Судані. "Вагнерівські" вуха стирчали з переворотів у Чаді та Малі. Тобто, росіяни почали "відкушувати" цілі країни та певні стратегічні родовища корисних копалин, які традиційно десятками років працювали не просто у французьких інтересах, а були джерелом сировини для французької військової промисловості та французького ядерного комплексу. І спочатку Франція діяла якось мляво, дозволивши росіянам зробити у Африці те, що вони наробили. 

Однак далі треба зупинитися на деяких деталях, характерних саме для президента Макрона. 

По-перше, у 2022 році його обрано президентом на другий термін - до 2027 року. А оскільки це демократичний президент, то третього терміну там не буде. І, відповідно, Макрону вже зараз не треба ніяк враховувати майбутні вибори - тобто, він може будувати політичний курс Франції зараз так, як вважає за потрібне з точки зору державних інтересів, а не з точки зору участі у наступних виборах. 

По-друге, саме після виборів на другий термін Макрон дуже активно почав витісняти росіян з Африки - Франція повертає контроль над тим, що вважає своєю сферою впливу.

По-третє, завдяки нинішній війні Франція стала другим у світі експортером зброї. Це відбулося як завдяки високій якості французького озброєння, так і за рахунок скорочення позицій росії на світовому ринку зброї через накладені на росію санкції та низькі характеристики і низьку ефективність російського озброєння - що доведено на війні.

По-четверте, різноманітні соціологічні дослідження показують, що спочатку самого Макрона обрали президентом як раз для того, щоб не дати обрати проросійську кандидатку Марін Ле-Пен. А зараз більше половини французів відчувають небезпеку з боку росії - і тут президент Макрон цілком відповідає інтересам своїх виборців та діє згідно з ними.

І тут ми бачимо, як з березня 2024 року Франція через свого президента поступово нарощує риторику на підтримку України проти росії - відразу після підписання у лютому двосторонньої безпекової угоди. Спочатку він заявив, що немає обмежень для Франції у справі підтримки України - і на цей час як раз Франція разом з Великобританією надали Україні далекобійні ракети Scalp/Storm Shadow. Потім Макрон озвучив ініціативу про відправку французьких військових до Одеси та відповідного прикриття Одеси французькими системами ППО. 

Все це супроводжувалося традиційною російською істерикою як на рівні політиків, так і на рівні різноманітних пропагандонів, які постійно погрожують дати відповідь Франції, наприклад, у вигляді ядерного удару по Парижу.

І далі Макрон вже у травні видав ще два ключових висловлювання. 

Перше з них - про можливість відправки французьких військ безпосередньо на допомогу Україні за умови, якщо сама Україна зазнає катастрофічної поразки на фронті чи офіційно звернеться до Франції за допомогою. Так, як це зробили африканські країни - звернулися по допомогу до Франції для вигнання російських найманців - і Франція допомогла.

Друге з них - це слова Макрона про можливість задіяння французького ядерного арсеналу згідно з публічною воєнною доктриною Франції. А більш конкретно - це прозвучало вже у відповідь на російські погрози ядерного удару, в контексті застосування французької ядерної зброї з метою зробити так, щоб росія вже більше фізично не могла нікому погрожувати ядерною зброєю.

Зараз Франція має до 300 стратегічних ядерних боєголовок та ще до 60 тактичних. Стратегічні ядерні ракети повністю розміщені на 4 атомних підводних човнах, які є фактично недосяжними для росіян. А в умовах, коли якість російської системи ППО / ПРО виявилася вкрай низькою, тому що найкращі російські комплекси ППО не можуть протидіяти навіть звичайним і досить старим оперативно-тактичним ракетам, то Франція має дуже велику перевагу над росією. До того ж Франція як раз цієї весни розпочала програму створення ядерних боєголовок нового покоління - і тут під публічними заявами слід розуміти, що якщо про це вже сказано - то значить, дещо нове вже є. Тим паче, що минулої осені Франція провела успішні випробування нових міжконтентинентальних балістичних ракет.

Тобто, Франція має чим вдарити по росії у крайньому випадку, знає як це зробити і, скоріше за все, навіть без допомоги США чи Великобританії, зможе самостійно рознести в хлам весь стратегічний потенціал росії. Франція зараз - єдина держава Євросоюзу, що має ядерну зброю і зараз має рішучість загрожувати нею задля безпеки всієї Європи - щоб туди не сунувся ніякий путін.

І зараз, коли росія як ядерна держава веде військову агресію проти України та погрожує іншим європейським державам застосуванням ядерної зброї, в умовах можливого відходу США від ролі "глобального поліцейського", саме Франція, як виявилося, має  достатньо політичної волі, щоб відповісти на російські погрози такими ж погрозами за формою, а за змістом - набагато більш жорсткими. 

Наступний момент - це, начебто, відправка французьких підрозділів, про яку написали у виданні Asia Times під авторством такого собі Стівена Брайєна, виявилася просто лютим фейком. Сам Брайєн - це любитель писати статті про різного роду конспірологію чи відверті фейки проросійської тематики. А у даному випадку єдиними джерелами "інформації" про французьких військових в Україні стали висловлювання прес-алкаше міністерства так званих іноземних справ росії Захарової та наброси деяких телеграм-каналів на "зет"-тематику ще у квітні. Таким чином серед французів намагаються поширити сумніви щодо подальшої підтримки України.

А поки що ми бачимо, як своїми словами президент Макрон поступово провів нову політику Європи - щоб союзники України не обмежували себе, побоюючись ескалації з боку росії, а навпаки - задля власних інтересів та перемоги України, що теж є європейським інтересом, все більше обмежували росію і путіна. І саме тому слова Макрона - не просто слова, а конкретні справи.