Бунт на росії, ядерний шантаж та контрнаступ ЗСУ: оперативна ситуація
Головне можна побачити та почути у нашому відеоогляді.
У червні росія продовжила системні повітряні удари по Україні. Ракети і дрони летять по всім містам - від Львова до Харкова, від Києва до Одеси. Найкраще ППО відпрацьовує над Києвом, де знищується до 100% повітряних цілей, а пошкодження і жертви спричиняються уламками збитих ракет та дронів. У інших містах, в тому числі в Одесі, ППО збиває більшість цілей, однак є, на жаль, "прильоти". При цьому східні регіони та Дніпропетровська область, в тому числі місто Кривий Ріг, постійно обстрілюють ракетами Х22, збити які наші зенітники поки що не можуть.
Тут слід відзначити кілька таких ударів. Один 14 червня було завдано по Одесі, коли прямим влученням ракети "Калібр" розбило склад мережі супермаркетів, а уламками збитої ракети зруйнувало бізнес-центр та пошкодило ще кілька будинків в районі політехнічного університету. 27 червня, рівно через рік, росіяни знову випустили ракету Х22 по місту Кременчук, де вони 27 червня 2022 року зруйнували торгівельний центр. А 17 червня росіяни знову обстрілювали ракетами "Кинджал" і "Іскандер" Київ - як раз в той момент, коли там знаходилася делегація африканських президентів, які приїхали вмовляти Україну прийняти нинішні російські умови миру.
Виглядало це досить кумедно. Африканські президенти у Києві просувають саме російські ідеї заморожування війни на нинішній лінії фронту, щоб росія утримала окуповані території, а в цей час росія своїх же агентів обстрілює ракетами. Все так по російськи...
У червні фактично почався український контрнаступ, який йде кількома напрямками у Запорізькій та Донецькій областях. Звільнено декілька населених пунктів. І загалом, за червень звільнено більше української території, ніж росіяни змогли окупувати за всю зиму і всю весну під час їх м'ясного штурму Бахмуту.
З тої інформації, яку можна побачити просто на карті, та внаслідок аналізу панічних настроїв у російських воєнкорів, трохи вимальовується приблизний план командування ЗСУ - план Залужного. Це просування української армії в бік Мелітополя та Молочного лиману з метою не лише звільнити таке велике і значне місто як Мелітополь, а й найкоротшим шляхом перерізати російський "сухопутний коридор" до Криму. Одночасно росіянам за допомогою далекобійних ракет починають блокувати логістику сполучення окупованого Криму з окупованими частинами Запорізької та Херсонської областей - маються на увазі удари по мостам у Чонгарі. У разі успіху наступу у напрямку Мелітополя Україна вирішує відразу кілька задач:
- відсувається фронт від Запоріжжя і великий обласний і промисловий центр убезпечується від обстрілів.
- звільнення Мелітополя саме по собі стане великим успіхом ЗСУ.
- ліквідація "сухопутного коридору" розрізає російські окупаційні війська на дві частини навіть за умови просто вогневого контролю над транспортним вузлом автошляхів і залізниць біля Мелітополя.
- вогневий контроль над шляхами в Крим, таким чином, фактично закриває у оперативне оточення все російське окупаційне угруповання у Херсонській та частині Запорізької областей, в тому числі і Запорізьку АЕС - та поступово змушує окупантіів відступити звідти з виходом ЗСУ на межі Криму.
Одночасно, за неперевіреними та неофіційними даними, я це підкреслюю, ЗСУ створюють плацдарм на лівому березі Дніпра навпроти Херсону біля Антонівського мосту.
Я майже нічого не скажу за російський чорноморський флот. Тому що все, що зараз можуть росіяни - це фарбувати свої кораблі у своєрідний камуфляж, який візуально зменшує їх розміри щоб ввести в оману операторів українських морських дронів.
Відомо, що ЗСУ ведуть наступальні дії таким чином, щоб запобігати власним великим втратам і навіть не ввели до справи більшу частину сформованих, навчених та оснащених західною технікою нових бригад. Вони стоять у готовності як маневрений резерв саме для того, щоб у слушний момент піти у вже прорваний фронт та розвити далі український наступ маневреною глибокою операцією. Хоча все це дуже ускладнюється наявністю у росіян добре підготовлених до оборони позицій, які доводиться буквально "прогризати" та наявністю у росіян кількісної переваги у авіації. Однак російські позиції поступово втрачають міцність за рахунок того, що далекобійними ракетами вже зараз знищується тилова логістика окупантів на відстані, яка поки що недосяжна для звичайних "Хаймарсів" - до 200 км від лінії фронту розбивають їм склади та бази.
Росіяни намагаються зупинити український наступ, вчиняючи техногенні катастрофи. 6 червня вони підірвали та знищили Каховську ГЕС. Внаслідок цього спочатку на майже два тижні були затоплені величезною повінню величезні території біля нижнього Дніпра нижче ГЕС, в тому числі частина самого міста Херсон. Це спричинило величезну техногенно-екологічну катастрофу. Каховська ГЕС повністю знищена і не підлягає відновленню. Каховське водосховище повністю зникло - вода зійшла, оголивше раніше затоплене у 1950-х рр. дно, територію Великого Лугу. Ставок-охолоджувач Запорізької атомної електростанції залишився без джерела води, що у перспективі дуже небезпечно для самої АЕС. Також внаслідок цього без джерел питної води залишаються такі великі міста як Кривий Ріг, Нікополь, Марганець та багато інших, також проблеми з водопостачанням є і у Херсоні. Фактично ліквідується система зрошення сільського господарства на величезній території. Брудна вода з Дніпра створила екологічну катастрофу у всій північній частині Чорного моря.
Світова спільнота ніяк не відреагувала на знищення росіянами Каховської ГЕС, обмежившись лише стандартними фразами про "глибоке занепокоєння". Вже наприкінці червня рівень Дніпра біля Херсону повернувся до нормального стану. Проте Каховського водосховища вже нема, і ми це бачимо.
На фоні загальних поразок росіян та українського контрнаступу загострилися побоювання про можливість застосування росіянами тактичної ядерної зброї. Тим більше, що відносно недавно росія заявила про наміри розташувати декілька тактичних ядерних боєприпасів на території білорусі і її диктатор лукашенко з цим погодився. Навіть президент США Джо Байден нещодавно сказав, що вважає цілком реальною загрозу застосування росіянами тактичної ядерної зброї. Однак ще минулого року США попередили росію про неприпустимість цього та про невідворотне покарання за застосування ядерної зброї - наприклад, у вигляді знищення звичайними ракетами або лише чорноморського флоту, або взагалі всього російського флоту. На даний момент ситуація така. Головне управління розвідки Міністерства оборони України не підтверджує розміщення тактичних ядерних зарядів на білоруській території та не бачить наразі прямої загрози тактичних ядерних ударів з боку росії.
Також зберігається ризик того, що росіяни здійснять ядерний теракт на Запорізькій АЕС тим чи іншим шляхом. Тим паче, що за словами президента України Володимира Зеленського, АЕС замінована і окупанти повністю готові до здійснення катастрофи.
Але чи здійснять таке росіяни - це питання. Особливо в контексті того, що на росію тиснуть щодо неприпустимості будь-якого застосування ядерної зброї чи інших ядерних матеріалів не лише США, а й Китай.
Також на фоні загальних російських поразок 23-24 червня відбувся так званий "зеківсько-пригожинський" заколот на росії. Фактична сторона полягала в тому, що спочатку 23 червня ватажок "вагнеру", колишній зек та колишній кухар путіна пригожин виступив з різкою критикою війни, яку веде росія. Потім він звинуватив російське міністерство оборони у некомпетентності та у здійсненні удару по базі пвк "вагнер". А з вечора 23 червня почав відкритий військовий бунт. Протягом дня 24 червня бунтівники взяли під контроль місто Ростов на Дону, після чого почали кількома колонами з легкою бронетехнікою та системами ближньої ППО просуватися на москву, поставивши під контроль також місто Воронеж. При цьому було збито кілька російських військових вертольотів та літаків. Диктамтор росії путін зробив вранці 24-го червня заяву про "удар у спину" та заколот і пообіцяв максимально жорстоке покарання заколотників, а російські так звані правоохоронні органи повідомили про відкриття справи на пригожина за фактом спроби збройного захоплення влади. Але фактично російські частини не чинили активного спротиву заколотникам, і ті йшли майже без перешкод до москви.
Лише надвечір 24-го, коли до москви пригожинському маршу залишилося до 200 км, заколотники зупинилися. І їх ватажок пригожин повідомив про повернення до своїх таборів та баз. Так закінчився марш опущених зеків на москву. Цьому передували, начебто, перемовини пригожина з картопляним диктатором білорусі лукашенком. Згодом виявилося, що сам пригожин їде до білорусі, туди ж їде частина "вагнерівців". Інші ж тим чи іншим способом перейдуть або до російської армії, або до інших російських пвк, підконтрольних міністерству нападу росії. Таким чином, діяльність пвк "вагнер" на росії фактично припиняється.
Стало зрозуміло, що російська вертикаль влади не має під собою основи, її можна знищити одним ударом без серйозного спротиву. Авторитет путіна підірваний, сам путін не контролює ситуацію. Вже наступного дня путін заявив, що заколотників весь цей час фінансували з державного бюджету росії. Єдиний на росії, хто виграв від цього - це керівник фсб патрушев. Чи живий ще справжній путін - це питання, так само як питання - чи живий ще пригожин. Так чи інакше, заколот зеків показав всю вразливість і недолугість державної машини росії, показав путіна як повного лоха і невдаху, а пригожина як ще більшого лоха.
Загалом вже можна впевнено казати про те, що сценарій остаточної поразки росії внаслідок її розпаду та початку там конфлікту всіх проти всіх - цілком реальний. Так само, як реальним є і сценарій поразки росії шляхом перевороту - для утримання влади заколотники відійдуть з України на певних умовах. Але поки це не трапилося остаточно - росію треба бити з усіх боків усім чим є.
А поки що чекаємо самміту НАТО у Вільнюсі, де буде оголошено щось дуже цікаве щодо вступу України у Північноатлантичний альянс.
