Оперативна ситуація 6 серпня: чому Одесу припинили обстрілювати ракетами (ВІДЕО)

Александр Вельможко  |  Суббота, 6 августа 2022, 19:09
Аналізуємо головні події в Одесі, на морі, на фронтах та у сфері міжнародних відносин на 6 серпня - 164-й день Великої Вітчизняної війни українського народу проти російських загарбників. Чому могли припинитися обстріли Одеси, чи загрожує російський наступ і як Ердоган поставив на місце путіна.
Оперативна ситуація 6 серпня: чому Одесу припинили обстрілювати ракетами (ВІДЕО)

Відразу зауважу, що вже кілька днів не було реальних обстрів Одеси та Одеської області. Це одночасно і добре, і дає дуже погані передчуття про "затишшя перед бурею". Нагадаю, останні обстріли були в період 23-31 липня, коли росіяни завдавали ударів "Калібрами" по порту Одеси, авіаційними ракетами по Затоці, ракетами "Іскандер" намагалися кудись влучити у околицях Одеси. 

Але з 1 серпня лише один раз російська ракета летіла у бік Одеської області, та розірвалася сама у повітрі. Навіть повітряних тривог значно поменшало. І цьому є пояснення.

Гадаю, що Стамбульські домовленості від 22 липня про відновлення морського зернового експорту з України врешті-решт почали працювати. Вони передбачають не лише створення безпечного коридору для торгівельних суден, а й відсутність обстрілів портової інфраструктури. Враховуючи вкрай низьку точність російських авіаційних ракет та нестачу більш точних ракет "Калібр", росіяни могли вирішити взагалі відмовитися від обстрілів Одеси як мінімум та Одеської області як максимум - щоб не натрапити на силову відповідь від гарантів безпеки судноплавства - Туреччини в першу чергу та ООН у другу. До цієї теми ми ще повернемося. 

А поки що і тестовий рейс, і перший конвой з трьох суден, які вийшли з Одеси та Чорноморська, вже успішно досягли Босфору та йдуть далі. А до Одеси та Чорноморська вже прямують перші судна під завантаження.

Флот росії на Чорному морі став якийсь зовсім безпорадний. Вони так і не змогли відсвяткувати свій день вмф у Севастополі, хоча згодом вчинили на зовнішньому рейді дивні маневри з димом та ракетними пусками. Оперативне з'єднання російського флоту ховається від українських ракет біля південного берегу Криму та не наважується навіть заходити у північно-західну частину Чорного моря. 

Всі сторони зараз активно кажуть про те, що нова фаза сухопутних боїв на фронті розгорнеться саме на півдні України - у Херсонській області. Про це свідчать і дії української та російської армій, і заяви політиків, і навіть черговий аналіз британської розвідки. Що ж тут відбувається?

З одного боку, росіяни намагаються накопичити на окупованій правобережній частині Херсонської області якнайбільше живої сили, техніки, боєприпасів та іншого спорядження. Заради цього вони навіть перекидають досить значні сили з фронту на Донбасі. Загалом мова йде про формування додаткових 30-35 батальйонних тактичних груп. Але ці частини погано укомплектовані та оснащені, мають низьку мотивацію, тому насправді кожна з цих груп має, як максимум, половину або трохи більше половини особового складу. Тобто, не такий страшний чорт, як його малюють.

З іншого боку, ЗСУ дуже активно працюють над тим, щоб не дати росіянам накопичити сили. Тут активно працюють установки HIMARS, які майже щоночі знищуть той чи інший склад спорядження та боєприпасів у росіян, регулярно завдають ударів по мостам через Дніпро та по залізничним станціям на лінії, яка йде від Криму до Херсону - це я про удар по потягу на станції Брилівка. За даними оперативного командування "Південь", всі три наявні переправи через Дніпро - це автомобільний та залізничний Антонівські мости біля Херсону та автомобільний та залізничний мости по Каховській ГЕС, перебувають під вогневим контролем ЗСУ та непридатні для руху транспорту. Окупанти при цьому намагаються відремонтувати якось ці мости, але по ним негайно завдають нових ударів. І тому майже єдиним шляхом забезпечення всього російського угруповання на правому березі Дніпра стали слабкі за своєю пропускною здатністю, ненадійні та дуже вразливі переправи на понтонах та поромні переправи.

Тому до розмов про підготовку російського наступу від Херсонської області або на Миколаїв, або на Кривий Ріг слід ставитися максимально серйозно. Але враховувати, що вести активні наступальні дії фактично у оперативному оточенні, з широченною річкою у тилу, переправи через яку контролюються вогнем українських ракет - це дуже нерозумне і прикре самогубство. Тому слід подумати і про те, що росіяни готуються навіть не до наступу, а до максимально тривалої оборони Херсону та Каховки. При цьому російські засоби масової дезинформації вже починають розганяти теорію про те, що Херсон для окупантів не такий вже й важливий, як Нова Каховка, де починається канал, яким вони зараз подають воду до Криму.

Одночасно росіяни продовжують дуже активні та системні обстріли Миколаєва, Нікополя та інших міст неподалік від саме цього південного фронту. Вони стріляють всім, що у них є більш далекобійного, ніж звичайна ствольна артилерія та звичайні "Гради". Тобто, РСЗВ "Смерч" та "Ураган", які мають більш далекобійні боєприпаси та важки 203-мм гармати "Піон", а також переобладнані зенітні ракети С-300. Так само вони обстрілюють Харків.

Окупанти вчиняють жахливі воєнні злочини. Це і масові вбивства полонених, як у Оленівці, це репресії проти населення окупованих територій. Це і обстріли території Запорізької атомної електростанції, яка вийшла з-під контролю МАГАТЕ, на якій окупанти порушили всі норми безпеки, також там через обстріли та пошкодження електромереж був відключений один з енергоблоків. Мета цього у росіян одна - призвести до масштабної ядерної катастрофи, щоб потім звинуватити у цьому Україну.

Саме тому стався дивний збіг обставин у вигляді провокативного так би мовити "звіту" від організації "гамнесті інтернешнл", в якому оці "діячі" звинуватили саме армію України у створенні небезпеки для українців, повторивши всі російські фейки про начебто військові бази у цивільних будівлях, та запропонували ЗСУ фактично припинити оборону  українських населених пунктів, атакованих росією. Реакція була дуже швидкою - всю цю "гамнесті" негайно позбавили акредитації на діяльність в Україні. Черговий приклад того, як начебто авторитетні міжнародні організації не роблять нічого справді ефективного для того, щоб припинити російську агресію. Але тепер всі ці фейкові висновки некомпетентних псевдоекспертів будуть використані росіянами для виправдання їх ударів по школам, лікарням, театрам та житловим будинкам. 

Коротше кажучи. Ситуація на фронті дуже складна. Але вона контрольована і ЗСУ роблять все, щоб знесилити та знекровити агресорів, позбавити їх тилового забезпечення, втоптати їх моральних дух нижче плінтуса. Чекати контрнаступу - цілком реально. Але це не буде швидкий наступ, як би про це не казалі всілякі там Арестовичі. Цей наступ почнеться там і тоді, коли це буде вигідно, коли для цього будуть сили та коли це вирішить українське командування. 

У сфері постачання зброї слід відзначити підтверджену передачу танків та поки що не підтверджену передачу літаків від Північної Македонії. Це небагато, але дуже показово з огляду на масштаби самої Македонії. США готують черговий пакет військової допомоги за ленд-лізом, у якому будуть ще артилерійські боєприпаси, а також зенітні ракети для комплексів NASAMS та далекобійні ракети для HIMARS. Німеччина готує передачу декількох зенітно-ракетних комплексів Iris-Т, можливо за американським фінансуваннями. 

Самого ж путіна обклали черговими санкціями. Загалом мова йде про те, що Європа вже у цьому році цілком відмовиться від російського газу. А також до Європи не будуть пускати росіян взагалі - методом невидачі їм віз.

А сама росія потрапляє у майже повну зовнішньополітиичну залежність від Туреччини. І ось чому. Повернемося до початку та згадаємо ракетний обстріл Одеси 23 липня, буквально наступного дня після підписання у Стамбулі домовленостей про морський експорт зерна з України. Через те, що росія відразу атакувала портову інфраструктуру, буквально за кілька десятків метрів від зернових терміналів, президенту Туреччини Ердогану фактично дали ляпаса. Але підставляти другу щоку Ердоган не став і дав асиметричну відповідь.

По-перше, до Чорного моря увійшли для охорони конвоїв з Одеси два турецькі фрегати, командири яких, скоріш за все, мали повноваження негайно відповідати силою на можливі російські піратські атаки торгівельних суден у морі. Тобто, негайно знищити ті російські кораблі чи літаки, які атакують нейтральні судна.

По-друге, за підтримки Туреччини війська Азербайджану знову пішли у наступ у Нагорному Карабасі. І тут вже Вірменія стала виходити з-під російського впливу - тому що росія нездатна захистити інтереси Вірменії у її протистоянні з Азербайджаном за Нагорний Карабах. 

По-третє, путіну дали зрозуміти, що російські позиції у Сирії - це картковий будиночок, який розсиплеться при першому ж серйозному ударі. І тому росія не повинна заважати Туреччині наводити порядок на півночі Сирії. Саме про все це напередодні йшли перемовини у Сочі путіна з Ердоганом, за підсумками яких не було спільної заяви чи прес-конференції. Але потім Ердоган дуже впевнено розповів про те, що Туреччина буде сплачувати частину російського газу нічого не вартими російськими рублями. А також збільшить свій експорт до росії, за який росія буде платити доларами. Тобто, у даних домовленостях Туреччина обдирає росію як липку, користуючись своїм фактичним статусом єдиної цивілізованої країни, яка підтримує зв'язок з росією.

Також Ердоган розповів про свою пропозицію організувати у Туреччині зустріч президента України Зеленського з путіним - але без деталей та конкретних термінів. Тому, скоріш за все, якщо така зустріч і відбудеться - то це будуть перемовини про умови капітуляції росії та відшкодування завданих росією Україні збитків.

comments powered by HyperComments