Космічна ера росії закінчилася
Запуск російського пілотованого космічного корабля "Союз МС-28" до Міжнародної космічної станції (МКС), що відбувся 27 листопада з космодрому Байконур (майданчик №31), завершився серйозним інцидентом на землі. Хоча сам корабель успішно вийшов на орбіту і стикувався з МКС, наземна інфраструктура стартового комплексу зазнала критичних пошкоджень.
Одразу після старту ракети-носія "Союз-2.1а" сталося обвалення частини конструкції стартового столу. Ймовірно, йдеться про мобільну кабіну обслуговування (сервісну платформу), розташовану під стартовим майданчиком. Ця конструкція, яка використовується для передстартової підготовки та доступу до нижніх ступенів ракети, мала бути відведена і захищена броньованою стінкою, але, схоже, з невідомої причини залишилася в зоні дії реактивного струменя двигунів і була зруйнована, впавши у газовідвідний лоток.
Інцидент на майданчику №31 має катастрофічні наслідки для російської пілотованої космонавтики:
Втрата єдиного стартового комплексу: Майданчик №31 на Байконурі є єдиним активним стартовим столом для запуску російських пілотованих кораблів "Союз" та вантажних кораблів "Прогрес" до МКС.
Призупинення місій. Тепер російські пілотовані та вантажні місії на МКС відкладаються на невизначений термін.
Тривалий ремонт. За попередніми оцінками, відновлення пошкодженої критичної інфраструктури може зайняти від кількох місяців до двох років, що фактично позбавляє росію можливості самостійно відправляти людей у космос у цей період. Це перший подібний збій у російській/радянській пілотованій програмі з 1961 року.
Корпорація "Роскосмос" підтвердила пошкодження "ряду елементів стартового комплексу", заявивши, що всі необхідні запасні частини є в наявності, і роботи з відновлення розпочнуться оперативно. Однак, наразі немає жодних офіційних термінів відновлення або пояснень причин аварії.
Попри аварію на землі, екіпаж "Союзу МС-28" перебуває в безпеці на борту МКС.
Проте, інцидент загострює питання про стан старіючої космічної інфраструктури та може змусити росію шукати альтернативні рішення, такі як прискорення підготовки стартового комплексу на космодромі Восточний для пілотованих запусків. Але, враховуючи відсутність у росіян нових космічних технологій та відпізаність росії від взаємодії з іншими космічними державами, цей інцидент можна охарактеризувати як початок кінця космічної ери росії.