Вот уже больше года всем мы, как завороженные, слушаем обещания то одного, то другого политика об очень скором введении безвизового режима. Не верьте им. Как говаривал доктор Хаус, "все лгут". И политики - особенно.

"Часто чую - зрівняти весь Донбас під нуль, і окупований, і звільнений. Розповім Вам про Хлопчика. Він з Авдіївки. Живе з бабусею, батьки в іншому місті на заробітках. Хлопчику 11. Мріє стати професійним футболістом. Для цього і зараз, і навіть під куполом небезпеки обстрілів, гоцає м`ячика, поряд з 9-и поверхівкою на окрайку, поближче до військових. Сумує, бо нізким провести матч, 5 на 5 хоча би, а в школі вже рік як не проводять уроки фізкультури", - історія від хлопця з позивним Далі.

На час написання цього тексту (лютий 2015 року) хлопцеві з позивним Муха було 20 років. За цей час багато чого змінилося: травма хребта, довге лікування в Дніпропетровську й повернення на лінію фронту. “Я на свій вік занадто багато бачив і стільки ж пережив”, - говорить хлопець. Фото героя, з етичних міркувань, не публікуємо. Зараз він приймає активну участь в бойових діях на Донбасі.