Війна 5 травня: чи є шанс у росії почати ще одну війну поряд з Одесою (ВІДЕО)

Александр Вельможко  |  Четверг, 5 мая 2022, 22:53
Головні події в Одесі та Одеській області у воєнному контексті за 5 травня. А також - чи є у росіян шанси почати нову війну у Придністров'ї?
Війна 5 травня: чи є шанс у росії почати ще одну війну поряд з Одесою (ВІДЕО)

Йде вже 71-й день Великої Вітчизняної війни українського народу проти російських загарбників, 5 травня. Минулої ночі в Одесі цілу годину росіяни не давали людям відпочивати, оскільки через їх підозрілу активність оголосили повітряну тривогу. Втім, обстрілів не було. Згодом лише надвечір 5 травня, після 20 години, знову над Одесою пролунала сирена повітряної тривоги.

Однак, вдень одесити чули якісь постріли та віддалені вибухи. За повідомленням оперативного командування "Південь", ворог зберігає напруженість біля Одеси за рахунок того, що в морі продовжує перебувати корабельне з'єднання їх флоту, в складі якого зараз 3 надводні кораблі та один підводний човен з крилатими ракетами "Калібр". Також вони намагаються вести розвідку з безпілотників - але їх відстрілюють з зенітної артилерії. І саме цю роботу ППО чутно іноді в Одесі.

Знову одеситів лякають загрозою того, що росія знову спробує розпочати війну у Придністров'ї - особливо 9 травня. Так, росіянам треба у цю дату вчинити щось таке, що вони на своєму пропагандистському телебаченні можуть видати за перемогу. Так, росіяни можуть вчинити там якийсь теракт або провокацію, наприклад підірвати оті склади боєприпасів у Ковбасній.. Але заспокою: реально Одесі та Одеській області не загрожує нічого, окрім епізодичних ракетних обстрілів. Сил у росіян у Придністров'ї небагато - менше двох тисяч військових, які не горять бажанням воювати. Так само як і самі мешканці та військові з Придністров'я. Якщо ж справа дійде до спроби росіян організувати якесь перекидання сил туди - то це можна зробити тільки літаками, які будуть летіти над Україною і будуть негайно збиті. Спроба ж висадити десант з моря та пробити "коридор" від берега до Придністров'я також приречена на поразку - оскільки будь який російський корабель, який наважиться на операції проти узбережжя Одеської області, буде знищений. Це доведено досвідом крейсера "Москва".

Тим часом командувач ЗСУ Валерій Залужний вже офіційно каже про те, що ми насправді бачимо вже кілька днів. Армія України наступає з метою відігнати окупантів від Харкова - у напрямку на північний схід та схід від міста. Вже звільнено від ворога містечко Старий Салтів. І це не лише зменшує можливості ворога обстрілювати Харків, а й ставить під загрозу оточення все угруповання ворога біля Ізюму. 

Продовжуються жорстокі бої в Маріуполі в районі "Азовсталі".

Тривають бої на інших напрямках, передусім на Донбасі та у Херсонській області. Але ось що там є у росіян за даними американської розвідки. Всього вони мають на фронті 91 батальонно-тактичну групу. Вони розподілені, причому дуже нерівномірно, на сім напрямків. І з них у напрямках біля Ізюму (22 БТГ на 60 км фронту) і на Попасну (7 БТГ на 20 км фронту) найбільша концентрація ворожих сил. Дещо менше - у напрямках на Сєвєродонецьк (19 БТГ на на 100 км фронту) та біля Донецьку (20 БТГ на 140 км фронту). Найменша концентрація ворожих сил у напрямках на Харків (5 БТГ на 100 км фронту), у Херсонській області (7 БТГ на 160 км фронту) та у Запорізькій області (13 БТГ на 130 км фронту).

Радянські нормативи передбачали, що для успішного наступу батальйонно-тактична група має діяти на фронті в 1-2 кілометри, американські стандарти передбачають 2-4 кілометри фронту на таку групу. Ми бачимо, що росіяни ніде не мають необхідних сил для наступу за радянськими настановами, і лише на двох напрямках біля Ізюму і Попасною змогли зосередити по одній батальонній тактичній групі на 2,5-3 кілометри фронту. Але навіть там у них немає необхідної для успішного наступу хоча б двократної чисельної переваги. Вони переважають українські сили лише на 20-30% за чисельністю, і вже поступаються за деякими дуже важливими тактичними і технічними параметрами.

Наприклад, українська артилерія після отримання НАТОвских гармат має більшу далекобійність, більшу точність, і все це - при кращому рівні коригування вогнем за рахунок масового використання дронів. Тому наші артилеристи мають відносно безпечну зону, маневрування поза межами далекобійності ворожої артилеріїї, щоб спокійно вражати лінію фронту, або можуть "працювати" по тилам ворожих груп. Застосування ж американських систем РСЗВ типів М270 та "HIMARS" дає можливість масового і точного вогню на дистанції до 120 кілометрів - це як "Точка-У", але набагато точніше та у набагато більшій кількості. Тим часом на фронті зараз приблизний паритет за чисельністю танків, або ЗСУ навіть вже переважають ворога - оскільки українська армія активно отримує партію з 232 польських танків Т72, вводить до ладу трофейні танки (більш як 120 машин) та ремонтує свої пошкоджені, а росіяни ж лише за останні два тижні втратили більш як 250 танків. 

І тому на фронті росіянам зараз просто нічого не світить. Скоріше навпаки. Не маючи багатократної переваги, їх наступальні дії захлинаються, вони несуть дуже великі втрати. А тим часом українська артилерія за рахунок більш далекобійних та точних гармат, застосування дронів та артилерійських радарів, може ефективно відстежувати та знищувати російську артилерію з великої відстані, знищувати російські штаби, пункти управління, склади боєприпасів та спорядження у ближньому тилу - тобто, поступово виснажити та знекровити російську армію навіть без свого наступу. 

І саме тому путін не зможе досягти жодної перемоги, хоча б якоїсь перемоги ні до 9 травня, ні будь-коли. Єдине, що вони можуть поки що робити - це обстрілювати ракетами українські міста, залізниці, мости та енергетику. Також задля піару вони можуть провести якусь спробу параду у контрольованій ними частині Маріуполя - однак для росіян є ризик, що такий парад просто розстріляють ракетами з великої відстані. Спроба щось зробити у Придністров'ї буде для росіян прикрим самогубством. Однак вони можуть ще спробувати анексувати вже захоплені райони, зокрема той же Херсон чи Маріуполь, чи Мелітополь, чи Бердянськ з формальним їх включенням до складу рф. Але це остаточно закриває для рф дипломатичний шлях завершення війни. 

Адже позиція України вже була виражена і президентом Зеленським, і міністром закордонних справ Кулебою. Це буде війна до перемоги, до повного відновлення територіальної цілісності України, включаючи Донбас та Крим. 

comments powered by HyperComments